Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Карло Франческо Нуволоне (італ. Carlo Francesco Nuvolone 1609 , Мілан — 1661, Мілан) — італійський художник доби бароко. Міланська школа[3].
| Карло Франческо Нуволоне | ||||
|---|---|---|---|---|
| Carlo Francesco Nuvolone | ||||
 | ||||
| «Автопортрет з родиною художника під час музикування», фрагмент. | ||||
| При народженні | Carlo Francesco Nuvolone | |||
| Народження | 1609 Мілан | |||
| Смерть | 1.8.1661[1] | |||
| Мілан | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна |  Італія | |||
| Жанр | релігійний живопис, портрет | |||
| Навчання | майстерня батька-художника, академія Амброзіана, Мілан | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | пізній маньєризм, бароко | |||
| Роки творчості | 1629—1660 | |||
| Вплив | Джованні Баттіста Креспі, Джуліо Чезаре Прокаччіні, Гвідо Рені, | |||
| Вплив на | Джузеппе Нуволоне | |||
| Твори | фрески, релігійні картини, парадний портрет | |||
| Роботи в колекції | Музей Ґетті, Штедель, Музей мистецтва Метрополітен[2], Художній музей Волтерс, Картинна галерея Далвічd, Національний музей у Варшаві, Державні художні зібрання Дрездена, Брера, музей Пікардіїd, Bologna City Art Collectionsd і Палаццо Вольпі, Комо | |||
|
| ||||
 Карло Франческо Нуволоне у Вікісховищі | ||||
До початку 21 ст. не всі факти з життя художника були відомі, розбіжності були в роках народження і смерті та в місці народження[3]. У Карло Франческо не знайшлося власного біографа накшталт Карела ван Мандера
Походить з родини кремонського художника Панфіло Нуволоне (1581—1651)[4]. Художню освіту спочатку опановував в майстерні батька, представника пізнього міланського маньєризму. Навчання продовжив у художній академії Амброзіана в Мілані в майстерні художника Джованні Баттіста Креспі (1573—1632)[4]. Навчання в академії Амброзіана збіглося із навчанням там у майбутніх художників Джуліо Чезаре Прокаччіні (1570—1625)[5].та Даніеле Креспі(1598—1630), що рано помер.
Перебування в оточенні міланських майстрів, що розділяли стилістику маньєризму, помітно вплинуло на ранні твори Карло Франческо, але без крайнощів стилю і без прагнення до несамовитої фантазійності і віртуозності виконання. Він не припиняв пошуків власної майстерності та своїх композицій. Цим користувався менш обдарований його молодший брат і помічник Джузеппе Нуволоне, що використовував знахідки старшого брата. В біографічній літературі їх обох називали Іль Панфіло, не розрізняючи братів, хоча це близькі, але різні майстри. Частка картин була також виконана у співпраці з батьком, майстром натюрмортів і релігійних картин, що заплутувало вивчення його творчого спадку в подальшому. Серед вельможних замовників Карло Франчеко сам кардинал Франческо Бррромео, для котрого він виконав «Непорочне зачаття» для церкви Санта-Марія-ін-Арона. Вона була втрачена, як і релігійний образ «Поклоніння трьох королів». Творча манера мітця не стояла на місці і поступово змінювалась. Особливо помітними ці зміни були в середній період творчості після знайомства з творами Пітера Пауля Рубенса та Антоніса ван Дейка, що декотрий час працювали у місті Генуя. Його темний колорит і похмурі сюжети ранніх творів набули яскравості, активних жестів персонажів і навіть присмаку сентиментальності. Замови не припинялись і Карло Франческо залучав до створення картин молодшого брата та помічниківі учнів. Тому помітна така різниця у виконанні між центральними персонажами його картин і персонами другорядними. Навпаки, його парадні портрети дивували майстерністю виконання і декотрою байдужістю до дрібниць, що сповіщало їм підкреслену парадність і монументальність.
Вдалі картини Карло Франческо мали попит як у замовників, так і у художників копіїстів (так картина «Смерть цариці Дідони»" розійшлася у декількох копіях, котрі продають на аукціонах, погіршуючи враження від творів самого художника). Мав він і власних заздрізників. Помітивши впливи на нього стилю Гвідо Рені, художника з посмішками прозивали Гвідо ді Ломбардія, хоча впливи Гвідо Рені не були рішучіми.
Працював по замовам релігійних громад в Мілані та в провінціях, робив фрески, вівтарні композиції, парадні портрети[4].
Мав власну майстерню, де працював помічником його брат Джузеппе Нуволоне (1619—1703)[4] і куди брав учнів. Серед учнів Карло Нуволоне — Філіппо Аббіаті, Джузеппе Дзаната, П'єтро Маджи, Федеріго Панца.
Помер у Мілані 1661 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
