Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (КАРСР) (фін. Karjalan autonominen sosialistinen neuvostotasavalta, KASNT) — автономна республіка в складі РРФСР, яка існувала з 5 грудня 1936 року по 24 травня 1991 року, за виключенням періоду 1940—1956 років.
Карельская Автономная Советская Социалистическая Республика Karjalan autonominen sosialistinen neuvostotasavalta Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Петрозаводськ | ||||||||||
Мови | карельська, російська, фінська | ||||||||||
Форма правління | Радянська республіка | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1936 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1991 | ||||||||||
Валюта | карбованець | ||||||||||
| |||||||||||
Столиця — місто Петрозаводськ.
Історія
З прийняттям Конституції СРСР 1936 року, з 5 грудня цього ж року Автономна Карельська СРР була перейменована в Карельську АРСР.
17 червня 1937 року Надзвичайний з'їзд Рад Карелії прийняв Конституцію КАРСР. Написи на гербі і прапорі КАРСР були виконані російською, карельською і фінською мовами.
31 березня 1940 року, у результаті приєднання частини Фінляндії до складу СРСР, КАРСР ліквідована та створена нова союзна республіка — Карело-Фінська РСР.
16 липня 1956 Карело-Фінська РСР була відновлена в статусі автономної республіки у складі РРФСР з колишньою назвою — Карельська Автономна РСР (КАРСР).
24 травня 1991 була реорганізована в Республіку Карелію у складі Російської Федерації.
Перші секретарі Карельського обласного комітету КПРС (з 1956 року)
- 1956—1958 — Лубєнніков Леонід Гнатович
- 1958—1984 — Сєнькін Іван Ілліч
- 1984—1989 — Степанов Володимир Севастянович
- 1989—1991 — Кір'янов Микола Якович
Етнічний склад населення[1]
перепис 1939 | перепис 1959 | перепис 1970 | перепис 1979 | перепис 1989 | |
---|---|---|---|---|---|
Росіяни | 296 529 (63,2 %) | 412 773 (62,7 %) | 486 198 (68,1 %) | 522 230 (71,3 %) | 581 571 (73,6 %) |
Карели | 108 571 (23,2 %) | 85 473 (13,0 %) | 84 180 (11,8 %) | 81 274 (11,1 %) | 78 928 (10,0 %) |
Білоруси | 4263 (0,9 %) | 71 900 (10,9 %) | 66 410 (9,3 %) | 59 394 (8,1 %) | 55 530 (7,0 %) |
Українці | 21 112 (4,5 %) | 23 569 (3,6 %) | 27 440 (3,8 %) | 23 765 (3,2 %) | 28 242 (3,6 %) |
Фіни | 8322 (1,8 %) | 27 829 (4,2 %) | 22 174 (3,1 %) | 20 099 (2,7 %) | 18 420 (2,3 %) |
Вепси | 9392 (2,0 %) | 7179 (1,1 %) | 6323 (0,9 %) | 5864 (0,8 %) | 5954 (0,8 %) |
Інші | 20 709 (4,4 %) | 29 869 (4,5 %) | 20 726 (2,9 %) | 19 565 (2,7 %) | 21 505 (2,7 %) |
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.