Карданний підвіс

Карданний підвіс, іноді карданний почіп^[1] — шарнірна опора, яка дозволяє закріпленому об'єкту обертатися довкола однієї осі. Являє собою маятникову систему, що вільно коливається у двох взаємоперпендикулярних площинах, намагаючись встановитись за напрямом миттєвої вертикалі. Тривісний підвіс, що складається з трьох карданних підвісів, закріплених один до одного при перпендикулярних осях, дозволяє закріпленому в середині об'єкта обертатися незалежно від його опори. Наприклад, на борту корабля хронометри, гіроскопи, корабельні компаси, і навіть чашки для пиття часто використовують карданний підвіс для того, щоб попри хитавицю, поштовхи й трус корабля зберегти положення предмета паралельно горизонту.

Ілюстрація карданного підвісу з гіроскопом у внутрішньому кільці

Компас, підтримуваний карданним підвісом (1570)

Карданний підвіс названий в честь італійського математика і фізика Джироламо Кардано (1501–1576), який детально описав цей пристрій. Однак, Кардано не був винахідником цього пристрою, і навіть не претендував на нього. Пристрій відомий з античних часів і не відомо хто його винахідник. Кардано лише описав цей пристрій у своїй широко відомій книзі «De subtilitate rerum» («Про хитромудру будову речей», 1550 р.).^[2][3]

Див. також

• Блокування обертання

Примітки

1. Геодезичний енциклопедичний словник/За редакцією Володимира Літинського. — Львів: Євросвіт, 2001. — 668 с.
2. Needham, Joseph. (1986). Science and Civilization in China: Volume 4, Physics and Physical Technology; Part 2, Mechanical Engineering. Taipei: Caves Books Ltd. Page 229.
3. Francis C. Moon, The Machines of Leonardo da Vinci and Franz Reuleaux: Kinematics of Machines from the Renaissance to the 20th Century, p.314, Springer, 2007 ISBN 1-4020-5598-6.

Джерела

• Геодезичний енциклопедичний словник/За редакцією Володимира Літинського. — Львів: Євросвіт, 2001. — 668 с.