Караш-Северін

Ка́раш-Севері́н (рум. Caras-Severin), — повіт (жудець) на заході Румунії, у Банаті. Більша частину повіту займають Банатські гори, на стику Трансильванських Альп, Західних Румунських гір і гір Пояна-Руске. Площа 8,5 тис. км². Населення 333,2 тис. осіб (2002). Адміністративний центр — м. Решица.

Караш-Северін
—  румунський повіт  —
Caraş-Severin
Герб
Центр	Решица
Країна	Румунія
Іст. регіон	Трансильванія
Межує з: сусідні адмінодиниці Тіміш, Гунедоара, Горж, Мехедінць  ?
Номерний знак	CS
Офіційна мова	Румунська
Населення	(2002)
- повне	333 219
Площа
- повна	8 514 км² км²
Часовий пояс	GMT+2
Дата заснування	1919
Президент	Anton Paulescu
Вебсайт	prefecturacarasseverin.ro
Код ISO 3166-2	RO-CS
Повіт Караш-Северін на мапі Румунії
Повіт Караш-Северін на мапі Румунії
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Караш-Северін

Географія

За площею є третім найбільшим повітом у Румунії після Сучавського й Тімішського. 67 % поверхні займають Південні Карпати: включаючи Банатські гори, гори Тарку-Годеану й Цернейські гори. Висоти гір: 600—1200 м. На заході повіту знаходяться пагорби, які є переходом з гір до Банатської рівнини.

Караш-Северін є повітом, у якому Дунай випливає на землі Румунії біля Базіаша. Інші річки: Тіміш, Церна, Караш, Нера.

Землі Караш-Северину є надзвичайно красиві. Долини річок, гори, ліси й поселення складають чудові європейські ландшафти.

Демографія

Повіт є частиною єврорегіону Дунай-Кереш-Марош-Тиса. Щільність населення в 2002 році — 39 осіб/км².

У повіті проживає велика українська громада, що налічує десятки тисяч — нащадків запорізьких козаків з Задунайської Січі, що переселилися в Банат.

Національний склад населення

Народ	Частка населення (2002), %
румуни	88.24 %
цигани	2.37 %
хорвати	1.88 %
німці	1.84 %
серби	1.82 %
угорці	1.74 %
українці	1.05 %
інші	1.06 %

Рік	Населення повіту
1948	302,254
1956	327,787
1966	358,726
1977	385,577
1992	376,347
2002	333,219

Міста

• Решица
• Карансебеш
• Бокша
• Оравіца
• Молдова-Ноуе
• Оцелу-Рошу
• Аніна
• Беїле-Херкулане

Господарство

Повіт дає 2,7 % валового промислового виробництва і 1,1 % валового сільсько-господарського виробництва країни.

Чорна металургія і машинобудування (Решица, Оцелу-Рошу, Бокша), деревообробна (Карансебеш) і харчова промисловість. Видобування залізної (Окна-де Ф'єр) та мідної (Молдова-Нова) руди.

Посіви кукурудзи, пшениці, картоплі, льону-кучерявця. У передгір'ях — садівництво. Поголів'я (1971, в тис.): великої рогатої худоби 84, свиней 35, овець 269. За 40 км до заходу від Турну-Северіна бальнеологічний курорт Беїле-Еркулане, джерелами якого користувалися ще стародавні римляни.

Тіміш		Хунедоара
		Горж
Сербія		Мехедінць