Канцлер скарбниці

Канцлер скарбниці Великої Британії (англ. The Chancellor of the Exchequer) — офіційне найменування міністерської посади в Уряді Великої Британії особи, відповідальної за всі економічні й фінансові питання, а також за контроль Скарбниці Його Величності. Ця посада приблизно відповідає посадам Міністр фінансів або Секретар скарбниці в інших країнах. У самій Великій Британії, члена Уряду Великої Британії, що обіймає цю посаду, часто називають просто «Канцлером». Ця посада входить до числа чотирьох Великих офісів держави (не плутати з поняттям Великі офіцери держави)

Канцлер скарбниці
Тип	міністр фінансівd і Minister of the Crownd
Член	Кабінет міністрів Великої Британії
Місце	11 Downing Streetd
Створення	22 червня 1316
Заступник	Головний секретар казначействаd
Вебсайт	gov.uk/government/ministers/chancellor-of-the-exchequer

Канцлер є третьою найстарішою головною державною посадою в історії Англії й, первинно, особи, які обіймали цю посаду, відповідали за так звану Палату шахівниці, середньовічну англійську інституцію збирання королівських прибутків. До нещодавнього часу, Канцлер контролював грошову політику, але після здобуття Банком Англії незалежності в питаннях контролю відсоткової ставки 1997 року, Канцлер припинив впливати на ці процеси. Канцлер також наглядає за громадськими видатками підрозділів уряду.

Цю посаду не слід плутати з посадами Лорда-канцлера чи Канцлера Герцогства Ланкастерського, які також є представницькими посадами, посадою Канцлера Вищого Суду або Лорда Шефа Палати шахівниці.

З 14 жовтня 2022 року Канцлером скарбниці є Джеремі Гант.

Роль і відповідальність

Скарбниця, Вайтхолл

Податкова політика

Канцлер має суттєвий контроль над іншими підрозділами уряду, оскільки саме Скарбниця встановлює ліміти видатків. Реальна влада конкретного Канцлера багато в чому залежить від його персональних якостей, його статусу в партії та стосунків з Прем'єр-міністром. Ґордон Браун, що обіймав посаду Канцлера з приходом Лейбористського уряду 1997 року, мав сильну особисту підтримку в партії, що, зрештою, привело до вибору його кандидатури як нового прем'єр-міністра.

Грошова політика

Хоча Банк Англії нині самостійно відповідає за встановлення відсоткової ставки, Канцлер також відіграє важливу роль у грошовій політиці держави: встановлює мету інфляції, відповідно до якої Банк Англії і встановлює відсоткову ставку; має право призначати чотирьох з дев'яти членів банківського Комітету з грошової політики — так званих «зовнішніх» учасників; має сильний вплив у питаннях призначення глави Банку Англії та його заступників.

Офіційна резиденція

Офіційна резиденція Канцлера розташована за адресою Даунінг-стріт, 11 (No. 11 Downing Street).

«Бюджетний портфель»

За традицією, Канцлер приносить текст своєї бюджетної промови, яку він має виголосити перед Палатою громад, в особливому червоному портфелі. Червоний портфель Канцлера ідентичний до портфелів, які використовуються іншими міністрами для перенесення офіційних паперів, але має більшу відомість під назвою «Бюджетний портфель», (англ. Budget Box), оскільки зазвичай Канцлер демонструє свій портфель з бюджетною промовою пресі, вранці, перед виголошенням самої промови у парламенті.

Оригінальний бюджетний портфель вперше використав Вільямом Гладстоном 1860 року та продовжував використовуватись до 1965 року, коли Джеймс Каллаган став першим Канцлером, який порушив традицію й використовував новіший портфель.

Список Канцлерів скарбниці з 1559 року

Канцлери скарбниці Англії

Ім'я	Період
Гарві де Стентон	1316—1327
Джон Бейкер	бл. 1558
Волтер Мілдмей	1559—1589
Джон Фортескью Сальденський	1589—1603
Джордж Гоум, 1-й граф Данбар	1603—1606
Сер Джуліус Цезар	1606—1614
Фулке Гревілл	1614—1621
Річард Вестон	1621—1628
Едвард Барретт з Ньюбурга	1628—1629
Френсіс Коттінгтон, 1-й барон Коттінгтон	1629—1642
Джон Колепепер, 1-й барон Колепепер	1642—1643
Едуард Хайд, 1-й граф Кларендон	19 липня 1642—1646
Ентоні Ешлі-Купер, 1-й граф Шефтсбері	13 травня 1661 — 22 листопада 1672
Джон Данкомб	22 листопада 1672 — 2 травня 1676
Джон Ернл	2 травня 1676 — 9 квітня 1689
Генрі Буз, 1-й граф Воррінгтон	9 квітня 1689 — 18 березня 1690
Річард Хемпден	18 березня 1690 — 10 травня 1694
Чарльз Монтегю, 1-й граф Галіфакс	10 травня 1694 — 2 червня 1699
Джон Сміт	2 червня 1699 — 27 березня 1701
Генрі Бойл, 1-й барон Карлетон	27 березня 1701 — 22 квітня 1708

Канцлери скарбниці Великої Британії

Роберт Волпол, де-факто перший прем'єр-міністр Великої Британії, який також був Канцлером казначейства понад 22 роки

Ім'я	Період
Джон Сміт	22 квітня 1708 — 11 серпня 1710
Роберт Харлі, 1-й граф Оксфорд	11 серпня 1710 — 4 червня 1711
Роберт Бенсон, 1-й барон Бінглі	4 червня 1711 — 21 серпня 1713
Вільям Віндгем	21 серпня 1713 — 13 жовтня 1714
Річард Онслоу, 1-й барон Онслоу	13 жовтня 1714 — 12 жовтня 1715
Роберт Волпол[1]	12 жовтня 1715 — 15 квітня 1717
Джеймс Стенгоуп, 1-й граф Стенгоуп	15 квітня 1717 — 20 березня 1718
Джон Ейслебі	20 березня 1718 — 23 січня 1721
Джон Пратт	2 лютого — 3 квітня 1721
Роберт Волпол[2]	3 квітня 1721 — 12 лютого 1742
Сэмюел Сандіс, 1-й барон Сандіс	12 лютого 1742 — 12 грудня 1743
Генрі Пелем	12 грудня 1743 — 8 березня 1754
Вільям Лі	8 березня — 6 квітня 1754
Генрі Білсон Легге	6 квітня, 1754 — 25 листопада, 1755
Джордж Літтлтон	25 листопада 1755 — 16 листопада 1756
Генрі Білсон Легге	16 листопада 1756 — 13 квітня 1757
Вільям Мюррей, 1-й граф Менсфілд	13 квітня — 2 липня 1757
Генрі Білсон Легге	2 липня 1757 — 19 березня 1761
Вільям Баррінгтон	19 березня 1761 — 29 травня 1762
Френсіс Дешвуд	29 травня 1762 — 16 квітня 1763
Джордж Гренвіль[2]	16 квітня 1763 — 16 липня 1765
Вільям Доудсвелл	16 липня 1765 — 2 серпня 1766
Чарльз Таунсенд[3]	2 серпня 1766 — 4 вересня 1767
Фредерік Норз[2]	11 вересня 1767 — 27 березня 1782
Джон Кавендіш	27 березня — 10 липня 1782
Вільям Пітт Молодший[1]	10 липня 1782 — 31 березня 1783
Джон Кавендіш	2 квітня — 19 грудня 1783
Вільям Пітт Молодший[2]	19 грудня 1783 — 14 березня 1801

Канцлери скарбниці Сполученого Королівства

Вільям Гладстон, чотири рази займав посаду Канцлера казначейства

Ґордон Браун, Канцлер від лейбористської партії у 1997—2007 роках

Ім'я	Партія	Період
Генрі Аддінгтон[2]	Торі	14 березня 1801 — 10 травня 1804
Вільям Пітт Молодший[2][3]	Торі	10 травня 1804 — 23 січня 1806
Генрі Петті	Віги	5 лютого 1806 — 26 березня 1807
Спенсер Персівал[1][2][3]	Торі	26 березня 1807 — 12 травня 1812
Ніколас Вонсіттарт	Торі	12 травня 1812 — 31 січня 1823
Фредерік Джон Робінсон[1]	Торі	31 січня 1823 — 20 квітня 1827
Джордж Каннінг[1][2][3]	Торі	20 квітня — 8 серпня 1827
Чарльз Ебботт, лорд Тентерден	Торі	8 серпня — 3 вересня 1827
Джон Чарльз Херріес	Торі	3 вересня 1827 — 26 січня 1828
Генрі Голберн	Торі	26 січня 1828 — 22 листопада 1830
Джон Спенсер, віконт Алторп	Віги	22 листопада 1830 — 14 листопада 1834
Томас Денман, лорд Денман	Вііги	15 листопада — 15 грудня 1834
Роберт Піль[2]	Консервативна партія	2 грудня 1834 — 8 квітня 1835
Томас Спрінг Райс	Віги	18 квітня 1835 — 26 серпня 1839
Френсіс Берінг	Віги	26 серпня 1839 — 30 серпня 1841
Генрі Голберн	Консервативна партія	3 вересня 1841 — 27 червня 1846
Чарльз Вуд	Ліберальна партія	6 липня 1846 — 21 лютого 1852
Бенджамін Дізраелі[1]	Консервативна партія	27 лютого — 17 грудня 1852
Вільям Гладстон[1]	Ліберальна партія	28 грудня 1852 — 28 лютого 1855
Джордж Корнуолл Льюїс	Ліберальна партія	28 лютого 1855 — 21 лютого 1858
Бенджамін Дізраелі[1]	Консервативна партія	26 лютого 1858 — 11 червня 1859
Вільям Гладстон[1]	Ліберальна партія	18 червня 1859 — 26 червня 1866
Бенджамін Дізраелі[1]	Консервативна партія	6 липня 1866 — 29 лютого 1868
Джордж Ворт Гант	Консервативна партія	29 лютого — 1 грудня 1868
Роберт Лоу	Ліберальна партія	9 грудня 1868 — 11 серпня 1873
Вільям Гладстон[1]	Ліберальна партія	11 серпня 1873 — 17 лютого 1874
Стаффорд Норскот	Консервативна партія	21 лютого 1874 — 21 квітня 1880
Вільям Гладстон[1]	Ліберальна партія	28 квітня 1880 — 16 грудня 1882
Г'ю Чайлдерс	Ліберальна партія	16 грудня 1882 — 9 червня 1885
Майкл Хік Біч	Консервативна партія	24 червня 1885 — 28 січня 1886
Вільям Вернон Харкурт	Ліберальна партія	6 лютого — 20 липня 1886
Рендольф Черчилль	Консервативна партія	3 серпня — 22 грудня 1886
Джордж Гошен	Ліберально-юніоністська партія	14 січня 1887 — 11 серпня 1892
Вільям Вернон Харкурт	Ліберальна партія	18 серпня 1892 — 21 червня 1895
Майкл Хік Біч	Консервативна партія	29 червня 1895 — 11 серпня 1902
Чарльз Рітчі	Консервативна партія	11 серпня 1902 — 9 жовтня 1903
Остін Чемберлен	Ліберально-юніоністська партія	9 жовтня 1903 — 4 грудня 1905
Герберт Асквіт	Ліберальна партія	10 грудня 1905 — 12 квітня 1908
Девід Ллойд Джордж[1]	Ліберальна партія	12 квітня 1908 — 25 травня 1915
Реджинальд Маккена	Ліберальна партія	25 травня 1915 — 10 грудня 1916
Ендрю Бонар Лоу[1]	Консервативна партія	10 грудня 1916 — 10 січня 1919
Остін Чемберлен	Консервативна партія	10 січня 1919 — 1 квітня 1921
Роберт Горн	Консервативна партія	1 квітня 1921 — 19 жовтня 1922
Стенлі Болдуїн[1][2]	Консервативна партія	27 жовтня 1922 — 27 серпня 1923
Невілл Чемберлен[1]	Консервативна партія	27 серпня 1923 — 22 січня 1924
Філіп Сновден	Лейбористська партія	22 січня — 3 листопада 1924
Вінстон Черчилль[1]	Консервативна партія	6 листопада 1924 — 4 червня 1929
Філіп Сновден	Лейбористська партія Великої Британії (1929—1931) Національна ліберальна партія (1931)	7 червня 1929 — 5 листопада 1931
Невілл Чемберлен[1]	Консервативна партія	5 листопада 1931 — 28 травня 1937
Джон Симон	Національна ліберальна партія	28 травня 1937 — 12 травня 1940
Кінгслі Вуд	Консервативна партія	12 травня 1940 — 21 вересня 1943
Джон Андерсон	Уряд Національної Єдності	24 вересня 1943 — 26 липня 1945
Г'ю Далтон	Лейбористська партія	27 липня 1945 — 13 листопада 1947
Стаффорд Кріппс	Лейбористська партія	13 листопада 1947 — 19 жовтня 1950
Г'ю Гайтскелл	Лейбористська партія	19 жовтня 1950 — 26 жовтня 1951
Реб Батлер	Консервативна партія	28 жовтня 1951 — 20 грудня 1955
Гарольд Макміллан[1]	Консервативна партія	20 грудня 1955 — 13 січня 1957
Пітер Торнікрофт	Консервативна партія	13 січня 1957 — 6 січня 1958
Дерік Ескот Ейморі	Консервативна партія	6 січня 1958 — 27 липня 1960
Селвін Ллойд	Консервативна партія	27 липня 1960 — 13 липня 1962
Реджинальд Молдлінг	Консервативна партія	13 липня 1962 — 16 жовтня 1964
Джеймс Каллаган[1]	Лейбористська партія	16 жовтня 1964 — 30 листопада 1967
Рой Дженкінс	Лейбористська партія	30 листопада 1967 — 19 червня 1970
Ман Маклауд[3]	Консервативна партія	20 червня — 20 липня 1970
Ентоні Барбер	Консервативна партія	25 липня 1970 — 4 березня 1974
Деніс Гілі	Лейбористська партія	5 березня 1974 — 4 травня 1979
Джеффрі Гау	Консервативна партія	5 травня 1979 — 11 червня 1983
Найджел Лоусон	Консервативна партія	11 червня 1983 — 26 жовтня 1989
Джон Мейджор[1]	Консервативна партія	26 жовтня 1989 — 28 листопада 1990
Норман Ламонт	Консервативна партія	28 листопада 1990 — 27 травня 1993
Кеннет Кларк	Консервативна партія	27 травня 1993 — 2 травня 1997
Ґордон Браун[1]	Лейбористська партія	2 травня 1997 — 27 червня 2007
Алістер Дарлінг	Лейбористська партія	28 червня 2007 — 11 травня 2010
Джордж Осборн	Консервативна партія	11 травня 2010 — 13 липня 2016
Філіп Геммонд	Консервативна партія	13 липня 2016 — 24 липня 2019
Саджид Джавід	Консервативна партія	24 липня 2019 — 13 лютого 2020
Ріші Сунак	Консервативна партія	13 лютого 2020 — 5 липня 2022
Надхім Захаві	Консервативна партія	5 липня 2022 — 6 вересня 2022
Квасі Квартенґ	Консервативна партія	6 вересня 2022 — 14 жовтня 2022
Джеремі Гант	Консервативна партія	з 14 жовтня 2022

Примітки

1. Обіймали посаду Прем'єр-міністра після того, як були Канцлерами.
2. Також були прем'єр-міністрами одночасно з посадою Канцлера.
3. Померли під час виконання обов'язків Канцлера або Прем'єр-міністра.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.]