Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кана́т, трос (також мотузка[1][2][3], кодо́ла, ли́нва) — гнучкий виріб з дроту чи органічних волокон. Канати можуть бути крученими чи плетеними.
| Канат | |
 | |
| З матеріалу | поліпропілен, природне волокноd і метал |
|---|---|
| Метод виготовлення | plyingd і плетіння косичокd |
| З'єднується з | шків |
| Більше за | Шпагат |
| Не раніше | 26 тисячоліття до н. е. |
 Канат у Вікісховищі | |
У розмовній мові слово канат вживається щодо виробів з органічних чи синтетичних м'яко-еластичних волокон великого діаметру, а трос — щодо виробів з дротів (метал).
Канатом називають дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту[4], синонімами вважаються слова кодола[5] і линва[6] (у Словарі Грінченка кодола — просто «канат», линва — «товстий канат»). Линву для порома в деяких місцевостях зовуть галівнико́м[7]. Линву, на якій тягнули уздовж берега судно (переважно бурлаки), також могли називати бичова́[8].
Мотузкове виробництво відоме з найдавніших часів у всіх народів. Для мезоліту вже характерні мотузки та рибальські сіті з вербового лубу[9]. Невідомо, чи вже були достатньо товсті та міцні мотузки для транспортування каменів і зведення мегалітичних споруд (менгірів, дольменів). Мотузка з липового лубу діаметром близько 4 см, що датується близько 1500 року до нашої ери, була виявлена в гальштатській соляній копальні.[10] Перші зображення майстерень канатників походять із Стародавнього Єгипту.
Значне зростанням мореплавства в Добу великих географічних відкриттів потребувало великої кількості канатів, що призвело до вибухового зростання їх виробництва і появи професії канатника.
Фабричне виробництво існувало здавна в приморських містах, кустарне ж було поширене в землеробських місцевостях і маючи велике значення для народного господарства, займало селянські сім'ї у вільний від польових робіт час[11].
Ремісники-мотузарі[12], кодільники й мотузні мануфактури («крутелі»)[13] використовували механічні пристрої для звивання. Найпростіший верстат для звивання канатів (переносний) складався з махового колеса, поставленого вертикально, що приводилося в рух корбою і з'єднаного пасовою передачею з другим колесом меншого діаметру, до центру якого був прикріплений залізний гачок. На гачок начіпляється пасмо прядива чи кілька ниток, які при обертанні маховика скручуються в мотузку чи канат. Складніші верстати мають кілька гачків на колесі[11].
Мотузка, мотузок, розм. вірьовка[14] — тонкий і гнучкий трос. Виробляється з різних матеріалів (прядива, лубу, вовни, шовку, синтетичних волокон), призначається для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь.
Сталеві канати (троси) — основна частина вантажопідіймальних, транспортних, землерийних машин і механізмів, машин для будівництва доріг.
Сталеві канати розрізняються за формою поперечного перерізу і механічними характеристиками дроту, осердь.
Сталеві канати — одні з найбільш поширених металовиробів і застосовуються в усіх галузях промисловості: нафтогазовидобувній, гірничорудній, вугільній, у машинобудуванні, морському, річковому, сухопутному транспорті та ін.
Канати з рослинних волокон почали застосовувати в гірничій справі задовго до н. е., металеві — з кінця 18 ст.
Використовується на шахтних підіймальних установках для з'єднання підйомної посудини з барабаном або ведучим шківом тертя підіймальної машини та для відкатки вагонеток по гірничих виробках за допомогою лебідок та ін. Основний матеріал для виготовлення канатів, що використовуються в гірн. справі, — сталь, рідше капрон та інші синтетичні матеріали; з конопель і волокон алое іноді виготовляють осердя сталевих канатів. Дріт канатів, призначених для роботи в агресивних середовищах, покривають цинком. Розрізняють такі види канатів: кручені, некручені, плетені. За напрямом навивки виділяють канати правої та лівої, хрестової, паралельної, комбінованої навивок. Звивають дріт навколо осердя за одну операцію або в декілька шарів послідовно. Для захисту елементів канату від корозії використовують спеціальне фрикційне та інші мастила (плоскі канати покривають гумою). Для цієї ж мети, а також підвищення зносостійкості сталевих канатів застосовують покриття з поліамідних смол. Термін служби канатів шахтних підйомів 1,5—3 роки.
Основний матеріал для виготовлення канатів, що використовуються в гірн. справі, — сталь, рідше капрон й інші синтетичні матеріали; з коноплі й волокон алое іноді виготовляють осердя сталевих канатів. Дріт канатів, призначених для роботи в агресивних середовищах, покривають цинком. Звивають дріт навколо осердя за одну операцію, або в декілька шарів послідовно. У першому випадку отримують канат простого (одинарного) звивання. Використовуючи їх як пасмо, виготовляють канат подвійного звивання. У свою чергу канати подвійного звивання можуть служити пасмами (стренгами) для виготовлення канату потрійного (тросового) звивання — тросів. Пасма канатів (тросів) мають круглу, а також фасонні форми — трикутну, овальну і плоску.
У морській справі троси — загальне найменування канатно-мотузкових виробів, використовуваних на суднах (кораблях). Залежно від матеріалу троси бувають: сталеві, рослинні — з волокон трав і рослин (прядив'яні, манільські, сизальські, кокосові та інші), комбіновані (зі сталевих дротів і рослинних волокон), а також з штучних волокон (капронові, нейлонові, перлонові). На військових кораблях троси використовуються для нерухомого і рухомого такелажу, для буксирних кранців і швартовів, у навантажувальних пристроях, у мінно-траловій справі, для кріплення предметів на кораблі, такелажних робіт та іншого.
За діаметром («морська класифікація»):[джерело?]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
