«Каменярі́» — вірш українського письменника Івана Франка, написаний у 1878 році. З'явився друком в альманасі «Дзвін» у другій половині того ж року. За мотивами цього вірша самого автора називають «Каменярем».
| Каменярі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | вірш, поема | |||
| Форма | вірш[d] | |||
| Автор | І. Я. Франко | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1878 | |||
| Опубліковано | 1878 | |||
| Видавництво | альманах «Дзвін» | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Передісторія та ідейна основа
У 1875 році, закінчивши гімназію, Франко пішки подорожував Галичиною, дізнавався про рідний край та життя народу. Йому трапилося побачити на недобудованій дорозі роботу каменярів-брукувальників. Враження від спостереження лягли в основу вірша «Каменярі». За згадками самого Франка:
 |
В основі сеї теми лежали конкретні враження робітників, що товкли каміння на дорозі, і оповідання про пробивання залізничного тунелю в Карпатах біля Дуклі[1]. |  |
Багато років по тому, в оповіданні «Вугляр» він напише:
|
Гірка доля тих людей. За нужденну плату 60—80 кр. денно сиди там цілий день на вітрі, сльоті і вогкості, двигай тяжкий залізний молот та товчи каміння. А їх там багато сиділо… Ті люди були понурі, нужденні з лиць і одежі…[2] | |
Отже, у 1878 році, вийшовши з тюрми, він пише свій славнозвісний вірш. Тепер він сприймав своє враження трирічної давності під дещо іншим кутом. Нужденні каменярі, які розбивають камінь, та гранітні скелі перед ними і прокладаний шлях набули у його вірші переносного значення. Величезні скелі стали символом несправедливості, пригнічення, неволі. З ними ведуть боротьбу борці за свободу — каменярі. Добровільно взявши на себе тяжкий труд, «раби волі», прикуті залізними ланцями, вони ціною власного добробуту прокладають путь до нового життя. Сам Франко вважав себе одним з каменярів, невипадково, говорячи про них, він завжди каже «ми». У початку вірша мовиться про «голос згори». Поет не розкриває його природи. Це може бути як особиста совість, так і людська правда.
Композиція
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2017) |
Вірш «Каменярі» часто звуть поемою. Незважаючи на невеличкий обсяг, за пафосом, піднесеністю він дійсно і є таким. Написаний він шестистопним ямбом — цей розмір найкраще відповідає героїчному характеру твору.
Оригінальна орфографія «Каменярів» — правопис М. П. Драгоманова.
Вислови
Іван Франко («Молода Україна»):
|
Історія нашого українського національного руху… пригадує нам образ того заклепаного народу, змушеного пробивати велику, віковічну скалу, яка ділить його від свобідних, повноправних, цивілізованих націй, а при тім позбавленого найважнішого знаряду для сеї праці — заліза, себто національної свідомості, почуття солідарності і невідлучного від неї почуття сили і віри в остаточний успіх. Скільки важкого зусилля! Скільки душевних і фізичних екзистенцій, загирених талантів, змарнованих сил і характерів! І як помалу, важко, майже мікроскопічно йшли перші кроки! І як малі й досі наші здобутки, осягнені нами результати в порівнянню до того, що за той час осягли наші сусіди, в порівнянню до тої конкуренції, яка на кождім кроці грозить нам із їх боку! | |
Офіційна ідеологія
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2017) |
За радянських часів образ борця-каменяра зв'язувався з соціалістичними, революційними ідеями. Але зміст вірша значно ширший за революційну ідеологію[3].
Переклади іншими мовами
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2017) |
Професійні переклади
Існують переклади наступними мовами:
- польською: Сидір Твердохліб (1911)[4];
- англійською: Персіваль Канді[5] та інші[6]
- болгарською: Хр. Цанков — «Каменярі» (1920);
- чеською: Ф. Гомолька — «Каменярі» (1952).
Відлуння
- «Великий Каменяр» — прізвисько, яким нарекли самого Івана Франка.
- Надгробок Івану Франкові на Личаківському цвинтарі у Львові містить той же образ — борець-каменяр з кайлом у руці, який рубає скелю.
- Ім'я «Каменяр» присвоєне астероїду головного поясу, відкритому 11 вересня 1977 року.
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
