Калягін Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Каля́гін (рос. Алекса́ндр Алекса́ндрович Каля́гин; нар. 25 травня 1942, Малмиж, Кіровська область, Російська РФСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер і педагог.

Олександр Олександрович Калягін
рос. Александр Александрович Калягин
Олександр Калягін
Ім'я при народженні	рос. Александр Александрович Калягин
Народився	25 травня 1942(1942-05-25) (82 роки) Малмиж, Кіровська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор, театральний режисер, кінорежисер, актор дубляжу, режисер
Галузь	акторське мистецтво[1]
Відомий завдяки	фільм «Здрастуйте, я ваша тітка!»
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1965)
Відомі учні	Білянська Анжела Михайлівна
Знання мов	російська
Заклад	Московський художній театр
Членство	Громадська палата РФ першого складу (2006-2008)d і third Civic Chamber of the Russian Federationd
Роки активності	1965 — тепер. час
Партія	Єдина Росія
У шлюбі з	Глушенко Євгенія Костянтинівнаd
Нагороди	Золотий орел (2018)
IMDb	ID 0436298
Сайт	kalyagin.ru
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калягін.

Біографія

Народився 25 травня 1942 року в родині Олександра Георгійовича Калягіна (1895—1943), декана історичного факультету Московського обласного педагогічного інституту, і викладача французької мови Юлії Миронівни Зайдеман (1901—1973), єврейки за національністю.

Батько помер через рік після народження сина, мати виховувала його одна. 1959 закінчив медичне училище за спеціальністю акушер; протягом двох років працював фельдшером на «швидкій допомозі».

1965 Калягін закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна і прийнятий до трупи Театру на Таганці. Однак незабаром відчув, що не зможе працювати з Юрієм Любимовим і 1967 перейшов в Театр ім. М. Н. Єрмолової.

Працював в Московському Художньому академічному театрі імені Максима Горького.

1970 Олег Єфремов запросив Калягіна у театр «Современник», проте сам незабаром пішов у МХАТ. 1971 слідом за Єфремовим перейшов у МХАТ і Калягін.

Ролі

Серед найкращих ролей, зіграних ним на сцені, — Тригорін у чеховській «Чайці», Полуорлов в п'єсі М. Рощина «Старий новий рік», Льоня Шіндін в п'єсі «Ми, що нижче підписалися» О. Гельмана, Оргон в мольєрівському «Тартюфі», Федя Протасов у «Живому трупі» Л. Толстого.

Після розколу МХАТу 1987 Калягін залишився з Єфремовим в театрі, що отримав назву МХТ ім. Чехова, але 1991 покинув його. 1992 створив власний театр — «Et Cetera», який очолює і тепер.

Робота в кіно

У кіно Олександр Калягін знімається з 1967 року, найбільш відома роль — Бабс Баберлей (донна Роза д'Альвадорец) у фільмі 1975 «Здрастуйте, я ваша тітка!».

Знімається у кіно з 1967 р. (фільми: «Свій серед чужих, чужий серед своїх», 1974; «Раба любові», 1976; «Незакінчена п'єса для механічного піаніно», 1977; «Допит», 1979, Державна премія РРФСР, 1981 та ін.).

Калягін та Україна

Грав в українських стрічках:

• «Заячий заповідник» (1974),
• «Фантазії Веснухіна» (1976, т/ф),
• "Лавка «Рубінчик і…» (1992).

На початку березня 2014 року, напередодні російської збройної агресії проти України був впевнений, що війни між Росією й Україною не буде, а причиною подій на Сході назвав спробу Верховної Ради скасувати мовні закони. Також, він вірив, що Путін не допустить війни і згадав, як приємно його завжди зустрічали в Україні^[2]. 10 травня закликав сепаратистів відпустити його українських колег — театрального режисера Павла Юрова, а також художника, волонтера й артиста Дениса Грищука, які потрапили в полон під Слов'янськом 25 квітня^[3].

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку^[4].

Підтримав вторгнення Росії в Україну.

Нагороди

• 1983 отримав звання народного артиста РСФРР, лауреат державних премій за працю в театрі і кіно.
• 1996 Калягіна обрано головою Союзу театральних діячів РФ.

Фільмографія

Знімався в більше, ніж 60 фільмах.

• 1971 — «Передчасна людина»
• 1972 — Заячий заповідник
• 1972 — П'ятнадцята весна — Астахов
• 1972 — Записки Піквікського клубу (режисер О. Прошкін) — містер Семюел Піквік
• 1973 — Кожен день доктора Каліннікова
• 1973 — «Чорний принц» — Бійчук Данило Аркадійович (Даник)
• 1973 — Відкрита книга
• 1974 — Ніч помилок (телевистава) — містер Гарткестль
• 1974 — «Свій серед чужих, чужий серед своїх» — Ванюкін
• 1974 — Чудо з кісками
• 1975 — Варіант «Омега» — штурмбанфюрер СС Франц Маґґіль
• 1975 — Здрастуйте, я ваша тітка! — Бабс Баберлей
• 1975 — Ярослав Домбровський — полковник Тучолко
• 1976 — Раба любові — Олександр Олександрович Колягін (саме Колягін), режисер
• 1976 — Життя і смерть Фердинанда Люса — Шварцман, продюсер
• 1976 — Підранки — Денис Шматков
• 1976 — Принцеса на горошині — Король
• 1977 — Засідання парткому
• 1977 — Незакінчена п'єса для механічного піаніно — Платонов
• 1977 — «У профіль і анфас» — Микола Петрович Чередниченко
• 1977 — Лялька / Lalka (Польща) — російський купець
• 1977 — «Сум'яття почуттів» — Віктор Семенович, батько Наді
• 1977 — «Фантазії Веснухіна» — Микола Олегович, директор школи
• 1978 — Гравці — Іхарєв
• 1978 — Діти як діти — Ігор
• 1979 — Вірою і правдою — Владик Мінченко
• 1979 — Допит — Сейфі Ганієв
• 1980 — Маленькі звірятка Антоні ван Левенгука (науково-популярний фільм)
• 1980 — Адам одружується на Єві — адвокат
• 1980 — Призначення
• 1980 — Старий Новий рік — Петро Полуорлов
• 1981 — І з вами знову я… — Василь Андрійович Жуковський
• 1981 — Перед зачиненими дверима — Дашдаміров
• 1981 — Казка, розказана вночі — Міхель
• 1981 — Езоп — Езоп
• 1983 — Дещо з губернського життя — Хірін, бухгалтер
• 1983 — Парк — Гена
• 1984 — Мертві душі — Павло Іванович Чичиков
• 1984 — Прохіндіада, або Біг на місці — Олександр Олександрович Любомудров
• 1985 — Подружка моя
• 1985 — Золота рибка — оповідач
• 1986 — Остання дорога — Василь Андрійович Жуковський
• 1987 — Крейцерова соната — адвокат
• 1987 — Інше життя — Фаріз Амірович Рзаєв
• 1988 — Велика гра — Соломон Шор
• 1988 — Життя Клима Самгіна — Митрофанов
• 1989 — Васька — Каганович
• 1989 — Комедія про Лісістрату — Радник
• 1990 — Ми дивно зустрілися
• 1991 — Справа Сухово-Кобиліна
• 1991 — Рукопис
• 1992 — Як живете, карасі?
• 1992 — Ключ — Семен Сидорович, адвокат
• 1992 — Лавка «Рубинчик» і …
• 1993 — Діти чавунних богів — майстер
• 1994 — Прохіндіада 2 — Олександр Олександрович Любомудров
• 1998 — Чехов і Ко (1, 5, 8 серії) — три ролі
• 2002 — «Леді на день» — Генрі Блейк, шахрай
• 2003 — Бульварна пригода — Жільбер
• 2004—2005 — Бідна Настя — Василь Андрійович Жуковський
• 2007 — Руд і Сем — Сем

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
2. Александр Калягин о ситуации в Украине^{[недоступне посилання з липня 2019]}
3. Александр Калягин попросил сепаратистов отпустить его украинских коллег, захваченных в Славянске. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 6 серпня 2015.
4. Калягін Олександр Олександрович // Центр «Миротворець». Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 22 липня 2017.

Література

• Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.320;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С597;
• Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.21— 22;
• Раззаков Ф. Досьє на звезд: Наши любимьіе фильмьі. М., 2001. — С.240.