Кальченко Сергій Віталійович

Кальченко Сергій Віталійович (нар. 30 грудня 1964, Київ) — кандидат юридичних наук^[1], з 2008 року залучається як експерт до заходів та проєктів Венеціанської комісії Ради Європи^[2]. Член команди Зеленського, представник кандидата в Центральній виборчій комісії на виборах 2019 року.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кальченко.

Кальченко Сергій Віталійович
Народився	30 грудня 1964(1964-12-30) (59 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	правник, політик
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Членство	Верховна Рада України IX скликання
Посада	народний депутат України
Партія	Слуга народу
Автограф

Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу	29 серпня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

З кінця 1990-х років працював в проєктах міжнародної технічної допомоги при USAID у сфері сприяння організації виборів в України.

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 24 у списку.^[3] Безпартійний.^[4]

Названий кандидатом на посаду голови комітету з питань регламенту і організації роботи Верховної Ради України IX скликання^[5]. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи^[6].

Освіта

• 1982–1988 — навчання в Київському політехнічному інституті, диплом інженера електронної техніки.
• 1996–2001 — здобув диплом юриста-спеціаліста у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, спеціальність «Правознавство».
• 2015 — захистив дисертацію і має науковий ступінь Кандидат юридичних наук за спеціальністю «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».

Професійна діяльність

• 1993–2001 — заступник виконавчого директора, директор програм, виконавчий директор Української Правничої Фундації.
• 2001–2006 — експерт проєктів «Вибори та політичні процеси» та «Сприяння організації виборів в Україні» при компанії Development Associates, Inc.
• 2007–2016 — старший юрист, керівник департаменту, партнер адвокатської компанії^[7].
• З 2016 року є асоційованим партнером, адвокатом юридичної компанії.
• 2019 року кандидат у Президенти Зеленський публічно представив Кальченка як «експерта з виборчого законодавства, європейських стандартів у сфері прав людини»^[8].
• У квітні 2019 як уповноважений кандидата Зеленського допоміг скасувати заборону на в'їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму, Добронравову^[9].

Експертна діяльність

• 2004 — співавтор посібника для членів дільничних виборчих комісій на виборах Президента України.
• 2007 — співавтор навчального курсу з виборчого права при National Democratic Institute^[10].
• 2007–2009 — розробник проєкту з навчання суддів у співпраці з Академією суддів України.
• 2009 — співавтор навчального посібника для членів окружних та дільничних виборчих комісій на виборах Президента України^[11].
• 2010–2017 — проводив семінари для членів виборчих комісій та спостерігачів в Баку (Азербайджан), Кишиневі (Молдова), Мехіко (Мексика), Канаді та Києві (Україна).

Публікації

• «Судові системи країн Центральної Азії: порівняльний огляд»^[12].
• «Виборчі спори в Україні: Парламентські вибори 2004-го, Президентські 2006-го та 2007-го років»^[13].
• «Законодавча база щодо фінансування політичних процесів: деякі аспекти українського досвіду»^[14].
• «Порівняльний аналіз систем суперечливих виборчих порушень та вирішення суперечок, пов'язаних з виборами, в деяких країнах СНД»^[15].
• «Європейські стандарти щодо ефективної системи скарг та апеляцій щодо порушень виборчого законодавства та вирішення виборчих спорів: досвід деяких країн»^[16].
• «Проживання в Україні кандидата в народні депутати: коментарі до однієї виборчої справи»^[17].
• «Чим цікаво і корисно перше рішення Європейського суду у справі „Луценко проти України“?»^[18].

Примітки

1. Судді разом з міжнародними та національними експертами обговорили проблемні питання вирішення виборчих спорів. https://vasu.gov.ua (укр.) . 10.10.2014. Процитовано 1 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
2. JOINT GUIDELINES FOR PREVENTING AND RESPONDING TO THE MISUSE OF ADMINISTRATIVE RESOURCES DURING ELECTORAL PROCESSES. https://osce.org (анг.) . 14.03.2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
3. У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 [Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 червня 2019)
4. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
5. Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
6. Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] Європейська правда (17 вересня 2019)
7. Про склад Робочої групи Комітету з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України «Про місцевий референдум». ВРУ (укр.) . 18.07.2014. Процитовано 2 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
8. Команда Зеленского. Кто эти люди. https://pravda.com.ua (рос.) . Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 22 квітня 2019.
9. Уповноважений представник Зеленського допоміг скасувати заборону на в’їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 3 жовтня 2021.
10. Кальченко. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права (PDF). https://venice.coe.int (укр.) . Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
11. Кальченко С.А. Посібник з питань застосування законодавства про вибори Президента України для членів дільничних виборчих комісій з виборів Президента України 2010 (PDF). КВУ (укр.) . Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 2 лютого 2019.
12. Судові системи країн Центральної Азії: порівняльний огляд. https://www.venice.coe.int/ (англ.) . Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
13. Виборчі диспути в Україні: Парламентські вибори 2004-го, Президентські 2006-го та 2007-го років. https://aceproject.org (англ.) . Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 2 лютого 2019.
14. Законодавча база щодо фінансування політичних процесів: деякі аспекти українського досвіду. https://venice.coe.int (англ.) . Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
15. Порівняльний аналіз систем суперечливих виборчих порушень та вирішення суперечок, пов'язаних з виборами, в деяких країнах СНД (PDF). supremecourt.gov.az (англ.) . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2020. Процитовано 2 лютого 2019.
16. Європейські стандарти щодо ефективної системи скарг та апеляцій щодо порушень виборчого законодавства та вирішення виборчих спорів: досвід деяких країн. venice.coe.int (рос.) . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
17. Проживання в Україні кандидата в народні депутати: коментарі до однієї виборчої справи. ЛИГА (укр.) . Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
18. Чим цікаво і корисно перше рішення Європейського суду у справі «Луценко проти України»?. ЛИГА (укр.) . Процитовано 2 лютого 2019.

Посилання

• Персональний профіль Сергія Кальченка на вебсайті Виборком