Казімеж Свйонтек, Казимір Я́нович Свіонтек (біл. Казімір Свёнтак, пол. Kazimierz Świątek; 21 жовтня 1914, Валга, Валкський повіт Російська імперія, нині місто в Естонії — 21 липня 2011, Пінськ, Білорусь) — польський релігійний діяч, кардинал Римо-католицької церкви. 1994 року став першим білоруським кардиналом.
Казімеж Свйонтек | ||
Гасло: | Mater misericordiæ | |
---|---|---|
| ||
13 квітня 1991 — 14 червня 2006 | ||
Конфесія: | Католицтво | |
Церква: | Римо-католицька церква | |
Наступник: | Тадеуш Кондрусевич | |
| ||
26 листопада 1994 — 21 липня 2011 | ||
Альма-матер: | Gymnázium Tadeusze Rejtanad і Wyższe Seminarium Duchowne w Pińskud | |
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 21 жовтня 1914 Валга, Російська імперія → нині повіт Валгамаа, Естонія | |
Смерть: | 21 липня 2011 (96 років) Пінськ, Білорусь | |
Похований: | Кафедральний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців (Пінськ) | |
Єп. хіротонія: | 8 квітня 1939; на єпископство 21 травня 1991 | |
Посада: | Голова Конференції єпископів Білорусі (1999—2006) | |
Єпископства: | Архієпископ Мінсько-Могилівський (1991—2006) Апостольський адміністратор Пінської дієцезії (1991—2011) | |
Проголошений: | 26 листопада 1994 | |
Папою: | Іваном Павлом II | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Біографія
Народився у польській родині. Батько Ян Свйонтек був мобілізований у російську армію 1914 року, брав участь у І світовій війні, а з розпадом фронту вступив до Польського легіону Юзефа Пілсудського, загинув під час радянсько-польської війни (обороні Вільнюса) 1920 року. Родина Свіонтеків від 1914 року перебувала в евакуації у м. Валга (сучасна Естонія), де народилася третя дитина — Казимір. 1917 року сім'ю виселили до Сибіру. Лише 1922 року родина змогла виїхати до Польщі, оселившись у місті Барановичі (сучасна Білорусь), там Казімеж Свйонтек вчився у гімназії імені Тадеуша Рейтана. Під впливом поїздки до Пінського катедрального костелу і крипти Пінського єпископа Зигмунда Лозинського, вирішив присвятити себе церкві, хоч попередньо готувався студіювати філологію. 1932 року вступив до Вищої духовної семінарії імені Фоми Аквінського у Пінську.
8 квітня 1939 року по закінченню семінарії був рукопокладений у священичий сан і став служити вікарієм Пружанського приходу. Після переділу Польщі 26 вересня 1939 року арештований НКВД, звинувачений у шпигунстві і, приречений на смертну кару, ув'язнений у Брестську тюрму. Звільнений з приходом німців, повернувся у Пружани, де продовжив службу священиком.
З приходом радянських військ 17 грудня 1944 був знову арештований. 21 липня 1945 року засуджений на 10 років таборів суворого режиму і 5 років позбавлення громадянських прав. Перебував у таборах Воркути, Інти, Маріїнська. Навіть в тяжких умовах радянських таборів підтримував віру в'язнів, служив святкові служби. Після звільнення 1954 року повернувся до Білорусі і беззмінно служив у францисканському храмі у Пінську (нині — Собор Вознесіння Діви Марії). Не був реабілітований.
11 квітня 1989 року був призначений генеральним вікарієм Пінської дієцезії. 21 травня 1991 року отримав єпископські свячення. Служив архієпископом Мінсько-Могилівським з 13 квітня 1991 року до 14 липня 2006 року. 13 квітня 1991 року був призначений на посаду апостольського адміністратора Пінська і обіймав цю посаду до смерті. За час його діяльності кількість католицьких приходів у Білорусі збільшилась у чотири рази, були відновлені один з найкрасивіших у Білорусі Пінський катедральний собор та архікатедральний собор Пресвятої Діви Марії у Мінську, де на початку 90-х років був Будинок фізкультурника.
З 1999 до 2006 року був також головою Конференції католицьких єпископів Білорусі. З 26 листопада 199 був кардиналом-священиком з титулом церкви S. Gerardo Maiella. Був найстарішим кардиналом, що очолює єпархію.
Помер 21 липня 2011 року у віці 96 років.
Нагороди
- Командор із зіркою ордену Відродження Польщі (Польща, 1995 рік)[1]
- Командор ордену Почесного легіону (Франція, 2006)[2]
- Спеціальна нагорода інституту Павла VI в місті Брешіа (Італія) Fidei testis (свідок віри). 2004 року цю нагороду білоруському кардиналу Казиміру Свіоннтеку вручив особисто папа Іоан Павло II.
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.