Казімеж Свйонтек

Казімеж Свйонтек, Казимір Я́нович Свіонтек (біл. Казімір Свёнтак, пол. Kazimierz Świątek; 21 жовтня 1914(19141021), Валга, Валкський повіт Російська імперія, нині місто в Естонії — 21 липня 2011, Пінськ, Білорусь) — польський релігійний діяч, кардинал Римо-католицької церкви. 1994 року став першим білоруським кардиналом.

Казімеж Свйонтек
Герб
Гасло:	Mater misericordiæ
1-й Архієпископ Мінсько-Могильовський
13 квітня 1991 — 14 червня 2006
Конфесія:	Католицтво
Церква:	Римо-католицька церква
Наступник:	Тадеуш Кондрусевич
Кардинал-священник з титулом Сан Ґерардо Майєла
26 листопада 1994 — 21 липня 2011
Альма-матер:	Gymnázium Tadeusze Rejtanad і Wyższe Seminarium Duchowne w Pińskud
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	21 жовтня 1914(1914-10-21) Валга, Російська імперія → нині повіт Валгамаа,  Естонія
Смерть:	21 липня 2011(2011-07-21) (96 років) Пінськ,  Білорусь
Похований:	Кафедральний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців (Пінськ)
Єп. хіротонія:	8 квітня 1939; на єпископство 21 травня 1991
Посада:	Голова Конференції єпископів Білорусі (1999—2006)
Єпископства:	Архієпископ Мінсько-Могилівський (1991—2006) Апостольський адміністратор Пінської дієцезії (1991—2011)
Проголошений:	26 листопада 1994
Папою:	Іваном Павлом II
Автограф:
Нагороди:
Polonia Mater Nostra Estd
Казімеж Свйонтек у Вікісховищі

Біографія

Народився у польській родині. Батько Ян Свйонтек був мобілізований у російську армію 1914 року, брав участь у І світовій війні, а з розпадом фронту вступив до Польського легіону Юзефа Пілсудського, загинув під час радянсько-польської війни (обороні Вільнюса) 1920 року. Родина Свіонтеків від 1914 року перебувала в евакуації у м. Валга (сучасна Естонія), де народилася третя дитина — Казимір. 1917 року сім'ю виселили до Сибіру. Лише 1922 року родина змогла виїхати до Польщі, оселившись у місті Барановичі (сучасна Білорусь), там Казімеж Свйонтек вчився у гімназії імені Тадеуша Рейтана. Під впливом поїздки до Пінського катедрального костелу і крипти Пінського єпископа Зигмунда Лозинського, вирішив присвятити себе церкві, хоч попередньо готувався студіювати філологію. 1932 року вступив до Вищої духовної семінарії імені Фоми Аквінського у Пінську.

8 квітня 1939 року по закінченню семінарії був рукопокладений у священичий сан і став служити вікарієм Пружанського приходу. Після переділу Польщі 26 вересня 1939 року арештований НКВД, звинувачений у шпигунстві і, приречений на смертну кару, ув'язнений у Брестську тюрму. Звільнений з приходом німців, повернувся у Пружани, де продовжив службу священиком.

З приходом радянських військ 17 грудня 1944 був знову арештований. 21 липня 1945 року засуджений на 10 років таборів суворого режиму і 5 років позбавлення громадянських прав. Перебував у таборах Воркути, Інти, Маріїнська. Навіть в тяжких умовах радянських таборів підтримував віру в'язнів, служив святкові служби. Після звільнення 1954 року повернувся до Білорусі і беззмінно служив у францисканському храмі у Пінську (нині — Собор Вознесіння Діви Марії). Не був реабілітований.

11 квітня 1989 року був призначений генеральним вікарієм Пінської дієцезії. 21 травня 1991 року отримав єпископські свячення. Служив архієпископом Мінсько-Могилівським з 13 квітня 1991 року до 14 липня 2006 року. 13 квітня 1991 року був призначений на посаду апостольського адміністратора Пінська і обіймав цю посаду до смерті. За час його діяльності кількість католицьких приходів у Білорусі збільшилась у чотири рази, були відновлені один з найкрасивіших у Білорусі Пінський катедральний собор та архікатедральний собор Пресвятої Діви Марії у Мінську, де на початку 90-х років був Будинок фізкультурника.

З 1999 до 2006 року був також головою Конференції католицьких єпископів Білорусі. З 26 листопада 199 був кардиналом-священиком з титулом церкви S. Gerardo Maiella. Був найстарішим кардиналом, що очолює єпархію.

Помер 21 липня 2011 року у віці 96 років.

Нагороди

• Командор із зіркою ордену Відродження Польщі (Польща, 1995 рік)^[1]
• Командор ордену Почесного легіону (Франція, 2006)^[2]
• Спеціальна нагорода інституту Павла VI в місті Брешіа (Італія) Fidei testis (свідок віри). 2004 року цю нагороду білоруському кардиналу Казиміру Свіоннтеку вручив особисто папа Іоан Павло II.

Примітки

1. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 4 lipca 1995 r. o nadaniu orderu // M.P. 1995 nr 56 poz. 621 [Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
2. Казимир Свёнтэк стал Командором Ордена Почётного легиона. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 21 жовтня 2014.

Посилання

• Біографія на сайті catholic-hierarchy.org [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Біографія на сайті catholic.by
• Свентэку исполнилось бы 100 лет^{[недоступне посилання з липня 2019]}