Казан Іван

Іва́н Каза́н (1852? — після 1929) — кобзарський цехмайстер у 1889–1929 р.р., а можливо і далі.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казан.

Був в одному колі з харківськими кобзарями С. Пасюгою, П. Древченком та П. Гащенком. Згадується у багатьох оповідях від цих кобзарів. Жив на Богодухівщині.

Після смерті Хведора Вовка обраний у 1889 р. на «Грайворонській раді» на Східній Слобожанщині цехмайстром «всієї Слобожанщини, Криму і Поазов'я».

Досконало знав Вустинські книги.

Дозволив кобзарям навчати видющих аматорів.

1929 року був ще живим. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Джерела

• Черемський К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
• Черемський К. П. Шлях звичаю. — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
• Ігор Роздобудько. Українські кобзарі Східної Слобожанщини. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України. [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 100