Казанська Алла Олександрівна

Алла Олександрівна Казанська (нар. 15 червня 1920, Кишинів, Румунське королівство — пом. 24 червня 2008, Москва, Росія) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог. Заслужена артистка РРФСР (1960). Народна артистка РРФСР (1971).

Казанська Алла Олександрівна
Народилася	15 червня 1920(1920-06-15)  Кишинів, Румунське королівство
Померла	24 червня 2008(2008-06-24) (88 років)  Москва, Росія  ·серцева недостатність
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	кіноакторка, акторка театру, театральний педагог
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Відомі учні	Алла Меньшиковаd
Знання мов	російська
Заклад	Державний академічний театр імені Є. Вахтангова і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки активності	1938 — 2008
У шлюбі з	Борис Барнет
Діти	Ольга Барнет
Нагороди
IMDb	ID 0443606

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казанський.

Біографія

Алла Казанська народилася 15 червня 1920 року в Кишиневі, Румунське королівство.

У 15 років вступила до Театрального училища імені Бориса Щукіна, прочитавши байку Івана Крилова «Ворона і Лисиця» і розсмішивши приймальну комісію^[1]. З другого курсу грала на сцені театру, а в 1938 році, ще не закінчивши училище, була прийнята до складу трупи Театру імені Є. Вахтангова.

У 1939 році Алла Олександрівна закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна, курс (Йосипа Толчанова та Єлизавети Алексєєвої).

Більше тридцяти років викладала в Театральному училищі імені Бориса Щукіна.

Серед її учнів — Сергій Маковецький, Володимир Симонов, Юлія Рутберг, Ірина Климова, Олексій Кравченко, Григорій Сіятвінда, Людмила Нільська, Андрій Леонов.

Алла Казанська була дружиною кінорежисера Бориса Барнета^[2].

У шлюбі народилася дочка — Ольга Барнет, яка стала актрисою^[3].

Померла Алла Казанська 24 червня 2008 року в Москві.

Творчість

Ролі в театрі

• 1941 — «Маскарад» Михайла Лермонтова — Ніна^[1]
• «Багато шуму з нічого» — Беатріче
• «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана — Роксана
• «Солом'яний капелюшок» Ежен Марі Лабіша і Марк-Мішеля — Жоржетта
• «Шостий поверх» — Берт Ардіс
• «На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського — Турусина
• «Дами і гусари» — пані Оргонова
• «Кроки командора» — Карамзіна
• «Без вини винуваті» Олександра Островського — Галчиха
• «Містерія-Буф» — Американка
• «Анна Кареніна» Лева Толстого — Лідія Іванівна
• «Без вини винуваті» Олександра Островського^[4]
• «Королева краси» Мартіна Мак-Дона

Фільмографія

• 1939 — Юність командирів
• 1941 — Хлопець з тайги — Галина Полева
• 1950 — Щедре літо — зоотехнік
• 1962 — Армагеддон — Лікар
• 1971 — На всякого мудреця досить простоти — Турусина
• 1976 — Доктор філософії
• 1976 — Дами і гусари — пані Оргонова
• 1983 — Месьє Ленуар, який... — Ортанс
• 1989 — П'ять кутів
• 1991 — Злочин лорда Артура
• 1993 — Абетка кохання
• 1994 — Стомлені сонцем — Лідія Степанівна
• 1994 — Залізна завіса — Бабуся
• 1995 — На розі, у Патріарших
• 1997 — Святий — Старенька
• 1999 — Затворник — Учителька
• 2000 — Репете — Дружина письменника
• 2001 — Паризький антиквар — Наталія Завадська
• 2004 — Ця пікова дама — Мур, справжня «пікова дама»
• 2004 — Апокриф: музика для Петра і Павла — Бабуся
• 2005 — Ад'ютанти любові — Ганна Антонівна Лопухіна
• 2010 — Стомлені Сонцем 2: Передстояння
• 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Лідія Степанівна

Озвучування мультфільмів

• 1965 — Життя навпіл
• 1978 — Якщо падають зірки... — читає текст

Визнання і нагороди

• Заслужена артистка РРФСР (8 березня 1960 року) — за заслуги в галузі радянського мистецтва^[5]
• Народна артистка РРФСР (1971)
• Орден Пошани (1996)^[6]
• «Кришталева Турандот» в номінації «Найкраща жіноча роль» (2007)^[4]