Кавказький відділ

Кавказький відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1876–1924 роках. Адміністративний центр — Станиця Кавказька.

Кавказький відділ
Дата створення / заснування	1876
Країна	Російська імперія
Столиця	Кавказька (станиця)
Адміністративна одиниця	Південно-Східна область РРФСР Кубано-Чорноморська область Кубанська область

Географія

Відділ займав північно-східну частину Кубанської області та межував на сході з областю Війська Донського та Ставропольською губернією.

Сучасний стан

На території колишнього Кавказького відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Брюховецького, Виселківського, Кавказького, Коренівського, Новопокровського, Тбіліського, Тимашевського, Тихорєцького, районів Краснодарського краю.

Історія

• Утворений в 1876 як Кавказький повіт у складі Кубанської області з центром в селі Армавір з частини територій Баталпашинського, Катеринодарського і Майкопського повітів.
• У 1888 році Кавказький повіт був перетворений на Кавказький відділ, з частини території було виділено Лабинський відділ із центром у селі Армавір. Центром Кавказького відділу формально призначено станицю Тихорєцьку, фактично була станиця Кавказька.
• 1902 року станиця Кавказька офіційно стала центром відділу.
• Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Кавказький відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
• 2 червня 1924 року було ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. На території Кавказького відділу були утворені 4 райони (Кропоткінський, Новопокровський, Петропавлівський, Тихорєцький) Південно-Східної області.

Адміністративний устрій

У 1913 року до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць^[1]:

• Волосні правління :
  • Ваннівське — селище Ванновське,
  • Семенівське — селище Семенівське,
• Станиці:

Архангельська, Батуринська, Березанська, Брюховецька, Дмитрієвська, Дядьковська , Іллінська, Іркліївська, Кавказька, Казанська,

Коренівська, Медведівська, Новодонецька, Новокорсунська, Новомалоросійська, Новопокровська, Переясловська, Платніровська, Сергіївська, Старомишастовська,

Тернівська, Тимашевська, Тифліська, Тихорєцька, Успенська.

1914 року у відділі було

Станиці

• Виселки
• Журавська
• Нововолодимирська
• Новолокінська
• Новорождественська
• Пластуновська
• Расшеватська
• Теміжбекська
• Хоперська
• Чепігинська

Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило заштатне місто Тихорєцьк та 21 волость:

Архангельська, Березанська, Ванновське, Гулькевичська, Іллінська, Кавказька, Казанська, Ловлинська, Новомалоросійська Новопокровська, Новорождественська,

Петропавлівська, Расшеватська, Семенівська, Теміжбекська, Теміргоївська, Тенгінська, Тернівська, Тифліська, Успенська.

Населені пункти

Найбільші населені пункти (населення^[2], кінець XIX століття):

• х. Романівський (10 222)
• ст-ця Новопокровська (9 136)
• ст-ця Медведівська (8 888)
• ст-ця Кавказька (8 293)
• ст-ца Коренівська (7 348)
• ст-ця Платніровська (7 275)
• ст-ця Казанська (6 546)
• ст-ца Новомалоросійська (6 298)
• ст-ця Тихорецька (5 000)
• ст-ца Брюховецька (4 575)
• ст-ця Архангельська (4 546)
• ст-ця Новодонецька (4 318)
• ст-ця Тернівська (4 000)
• ст-ця Переясловська (3 608)
• ст-ця Новокорсунська (3 426)
• ст-ця Березанська (3 118)

Населення

Національний склад відділу в 1897 році:

Національність	Чисельність[3], осіб	Частка від усього населення, %
великороси	127 385	51,1
українці	114 037	45,8
німці	3 972	1,6
інші	3788	1,5
Разом:	249 182	100,00

Розподіл населення за статевою ознакою^[3]:

• чоловіки — 126 540 (50,8 %)
• жінки — 122 642 (49,2 %)

Посилання

1. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
2. ЭСБЕ
3. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.

Література

• Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.

Веб-посилання

• Кавказский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Карта Кавказского отдела