Кабус

Абулхасан Кабус ібн Вушмагір ібн Зіяр Сам саль-Мааалі (перс. ابوالحسن قابوس بن وشمگیر بن زیار, شمس المعالی; помер 1012) — середньовічний правитель Ґорґану й Табаристану з династії Зіяридів.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кабус бін Саїд.

Кабус
4-й Емір держави Зіяридів
977 — 1012
Попередник:	Бісутун
Спадкоємець:	Манучіхр
Народження:	10 століття Kohistand, Бадахшан, Афганістан
Смерть:	1012 Горган, Іран
Поховання:	Гонбат-е-Ґабус
Країна:	Іран
Рід:	Зіяриди
Батько:	Вушмгір
Діти:	Манучіхр
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Прийшов до влади за підтримки Саманідів. Протягом 970-990-х років вперто боровся з Буїдами за Табаристан. Він налагодив союзницькі стосунки з могутньою державою Махмуда Газневі, але у 1012 році Кабуса було повалено військовиками.

Відзначився як дуже жорстока і деспотична людина, але був пристрасним шанувальником наук і літератури та красномовства. Сам був відомим астрологом, математиком, поетом. При його дворі довго перебували математик і астроном аль-Біруні та лікар Ібн Сіна. Аль-Біруні присвятив Кабусу свою працю «Хронологія».

Відомий тим, що 1007 року за його наказом звели 65-метрову башту Гумбед-і Кабус. Ця споруда стала першим баштовим мавзолеєм в ісламському світі та першим шатровим. За свідченням середньовічного історика Дженнабі, там був похований власне Кабус, тіло якого знаходилося у скляній труні, підвішеній на ланцюгах під стелею на висоті 50 м. Такий вид поховання відповідав зороастрійським уявленням, де було важливо не допустити контакту трупа із землею.

Джерела

• Richard Frye. Notes on the Renaissance of the 10th and 11th Centuries in Eastern Iran, Central Asiatic Journal I (1955) 137—143
• Chaliand, Gerard (1994). The Art of War in World History: From Antiquity to the Nuclear Age. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 березня 2018.
• R. N. Frye (1975). The Cambridge History of Iran, Volume Four: From the Arab Invasion to the Saljuqs. ISBN 0-521-20093-8