КМІС є офіційним аудитором щорічних досліджень громадських уподобань конкурсу торгових марок «Фаворити Успіху»[1].
Компанія заснована у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України (РНПСЦ[2]). У 1992 році, коли партнером Центру стає Paragon Research International, на його базі утворюється Україно-Американська дослідницька компанія з назвою КМІС.
1990, червень— В.Є.Хмелько стає директором дослідницького центру (РНПСЦ) Соціологічної асоціації України.
1990— РНПСЦ одержав від А.П.Горбачика право на поширення розробленого їм (при участі В.Паніотто) першого в Україні пакету програм математично-статистичного аналізу соціологічних даних (ОСА); в тому ж році один екземпляр цього пакету вперше був проданий клієнтові, ставши першим в Україні комерційним програмним продуктом;
1991— на замовлення Радіо Свобода РНПСЦ проводить першу в Україні підготовку інтерв'юерів для проведення соціологічних опитувань і перші в Україні опитування методом особистого (face-to-face) інтерв'ю з респондентами, відібраними за випадковою вибіркою, репрезентативною для дорослого населення країни;
1992— на прохання В.Брюховецького РНПСЦ проводить дослідження, спрямоване на виявлення найавторитетніших київських істориків, політологів, соціологів, філософів та економістів для запрошення їх на роботу до відтвореного заново «університету Києво-Могилянська академія»;
1992— РНПСЦ приватизується й перетворюється в Київський міжнародний інститут соціології (президентом КМІС стає В.Є.Хмелько, генеральним директором— В.I.Паніотто, членами дирекції— американський соціолог М.Сваффорд і український математик і програміст Л.Фінкель).
1992— укладений договір з університетом «Києво-Могилянська академія» про розміщення КМІС у його приміщеннях, про участь інституту в організації кафедри соціології університету та про співробітництво з нею;
1992— КМІС проводить перші в Україні професійні фокус-групи;
1992— розпочато емпіричний етап української частини міжнародного дослідницького проекту «Соціальні структури й особистість в умовах радикальних соціальних змін», здійсненого КМІС разом з Університетом Джонса Гопкінса та Інститутом філософії й соціології Польської Академії наук під керівництвом М.Кона, В.Хмелько та К.Сломчинского;
1992— співробітниками КМІС (Д. Краковичем і А. Сердюком) підготовлений перший в Україні підручник для інтерв'юерів соціологічних опитувань;
1993— прийнята Конституція Російської федерації, 26 стаття якої (частина 1) запропонована співробітником КМІС Р. Ленчовським
1994— В.Паніотто, на основі спільних розробок з В.Хмелько й Л. Фінкелем, у співробітництві М. Сваффордом і М. Косолаповим і при консультаціях з Л.Кішем і С.Херінгою бере участь у підготовці (за підтримкою Національного наукового фонду США) рекомендацій з методики побудови репрезентативних вибірок з урахуванням недоліків статистики в країнах колишнього СРСР;
1994— під керівництвом В. Паніотто рекомендації з методики побудови репрезентативних вибірок, підготовлені їм разом з М. Сваффордом і М. Косолаповим, реалізуються в розробці першого в Україні програмного забезпечення для побудови репрезентативних вибірок;
1994— під керівництвом В. Паніотто розпочато проведення щорічного моніторингу стану міжетнічних відносин в Україні з використанням шкали Богардуса (в адаптації Н.Паніної для українських умов);
1994— на основі даних опитувань КМІС із використанням показника, розробленого Р.Ленчовським і В.Паніотто, В. Хмелько вперше виділяє в етнічній структурі населення України категорію російсько-українських біетноров і визначає ступінь їхньої поширеності;
1995— КМІС стає членом ESOMAR (European Society for Opinion and Market Research);
1995— на замовлення Всесвітнього банку й фінансовій підтримці уряду Японії КМІС проводить перше в Україні, репрезентативне для її населення, дослідження доходів і видатків домогосподарств України, рівня бідності й зайнятості її населення, а в 1996— аналогічне панельне дослідження (з 1999р. елементи його методології стали використовуватися в моніторингу добробуту й рівня бідності домогосподарств Держкомстатом України);
1996— В. Паніотто стає першим національним представником ESOMAR в Україні;
1996— на замовлення Організації Об'єднаних Націй КМІС проводить перше в Україні соціо-епідеміологічне дослідження репродуктивного здоров'я населення країни;
1999— на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час першого й другого турів президентських виборів співробітниками трьох компаній— КМІС, СОЦИС і Центру «Соціальний моніторинг»;
1999— на замовлення Агентства США з міжнародного розвитку в співробітництві з Держкомітетом із підприємництва України, а також Management System International і Development Alternatives Incorporated[en] КМІС проводить перший в Україні вибірковий перепис малих підприємств (проведене опитування 5000 підприємств і близько 10000 інтерв'ю в домогосподарствах для пошуку й опису характеристик малих підприємств);
2000— створення разом з НаУКМА й центром «Соціальні індикатори» Відкритого банку соціологічних даних (грант посольства Канади)
2002— проведене перше дослідження психічного здоров'я населення, репрезентативне для населення України (частина міжнародного проекту ВООЗ, керівник Е. Бромет, координатор В.Захожа, керівник психіатричної частини— С.Глузман)
2001— Н. Харченко завершено й захищене як дисертаційне на звання кандидата соціологічних наук дослідження «Методика виміру й аналізу бідності в сучасній Україні», виконане на основі даних національно репрезентативних панельних опитувань в 1995 і 1996 роках на замовлення Всесвітнього Банку й репрезентативного опитування населення Дніпропетровської області за замовленням Міністерства праці й соціальної політики України й програми TACIS;
2002— на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час парламентських виборів співробітниками трьох компаній— КМІС, СОЦИС і Центру «Соціальний моніторинг» при фінансовій підтримці фонду «Відродження»;
2002— завершене дослідження «Макросоціальні зміни в українському суспільстві за 10 років незалежності», проведене В. Хмелько за даними національно репрезентативних опитувань, проведених КМІС у 1991—2002р., як власних, так і на замовлення Дослідницького інституту Радіо Свобода, Інформаційного Агентства Сполучених Штатів (USIA), Агентства міжнародного розвитку Сполучених Штатів (USAID), Всесвітнього Банку і з використанням даних державної статистики за ці роки й даних про результати парламентських виборів;
2003— проведено першу хвилю Українського лонгітюдного моніторингового дослідження (ULMS, аналог російського проекту RLMS), присвяченого проблемам зайнятості та інших соціально-економічних питань (наступні хвилі проведені в 2004 і 2007). Дослідження проводиться в співробітництві з консорціумом західноєвропейських і американських університетів під керівництвом професора Х. Лемана (H. Lehman).
2003— КМІС засновує стипендії ім. Майкла Сваффорда для найкращих студентів магістерської програми кафедри соціології НаУКМА
2004— акредитація КМІС Соціологічною асоціацією України
2004— КМІС стає офіційним аудитором рейтингових досліджень конкурсу торгових марок «Фаворити Успіху»
2004— опублікована книга «Статистичний аналіз соціологічних даних», написана В.І.Паніотто, В.С.Максименко та Н.М.Харченко.
2004— Н.Харченко призначена виконавчим директором КМІС;
2004— КМІС координує проведення екзит-полу на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» під час першого туру президентських виборів співробітниками чотирьох компаній— КМІС, Центру ім. Разумкова, СОЦИС і Центру «Соціальний моніторинг», а під час другого тура виборів і його переголосування— співробітниками двох компаній— КМІС і Центра ім. Разумкова;
2004— результати екзит-полу, проведеного КМІС і Центром ім. Разумкова при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи», використовуються Верховним судом України як один з матеріалів при рішенні питання про визнання другого тура президентських виборів недійсним;
2006— на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час парламентських виборів співробітниками КМІС і Центру ім. Разумкова;
2006— виданий «Англо-український соціологічний словник», складений співробітниками КМІС під керівництвом В. Паніотто;
2007— приєднання до мережі WorldPublicOpinion, яка проводить дослідження в 25 країнах;
2007— на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час парламентських виборів співробітниками КМІС і Центру ім. Разумкова;
2007— у співробітництві з Management System International у рамках проекту «Гідна Україна» завершено дослідження «Стан корупції в Україні», в якому опитано близько 11 тисяч респондентів;
2007— вийшла з друку книга «Соціальні структури і особистість: дослідження Мелвіна Кона[en] та його співпрацівників», підготовлена до видання співробітниками КМІС і кафедри соціології НаУКМА під редакцією В.Хмелько;
2008— на замовлення MSI створений Банк даних досліджень корупції в Україні;
2008— приєднання (разом з Інститутом соціології НАН України) до Програми міжнародного соціального дослідження (ISSP— International Social Survey Programme), яка проводить щорічно дослідження в 45 країнах світу за єдиним опитувальником;
2009— на замовлення міжнародної організації «СНІД-Альянс» проведене перше в Україні дослідження для оцінки чисельності груп ризику методом «scale up»;
Завдання КМІС— вивчення й надання суспільству високоякісної інформації про політичний, соціальний і соціально-економічний стан України в цілому й різних соціальних груп і категорій. Як соціально-відповідальне підприємство КМІС направляє значну частину прибутку на фінансування наукових досліджень, у тому числі наукової праці кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), професорів і студентів НаУКМА, виплачує щорічно дві стипендії ім. М.Сваффорда (нашого колишнього співвласника) для студентів, підтримує «Відкритий банк соціологічних даних», фінансує журнал «Соціологія: теорія, методи, маркетинг».
КМІС здійснює також власні наукові дослідження, пов'язані з вивченням рівня бідності, соціально-регіональним розподілом України, станом міжетнічних відносин і рівнем ксенофобії, рівнем здоров'я населення України (психічне здоров'я, здоров'я матерів і дітей, вплив Чорнобиля та ін.), оцінкою політичної ситуації.
Крім того, одним із завдань КМІСу є розвиток методології соціологічних досліджень і контроль якості інформації, одержуваної в ході соціологічних досліджень (КМІС проводить аудити досліджень, вибірок, конкурсів, з 1999р. бере участь у проведенні екзит-полів усіх національних та деяких локальних виборів).
На сьогодні до складу КМІС входять департаменти, які спеціалізуються на проведенні соціально-економічних, маркетингових, політичних досліджень, досліджень здоров'я, а також департамент консалтингу та аудиту досліджень.
У Київському й регіональному центрах КМІС працює 10 штатних модераторів, які спеціалізуються на проведенні якісних досліджень. У всіх регіонах України (24 області та АР Крим) працюють інтерв'юери КМІС, загальною кількістю понад 500 чоловік.
Дослідницькі ресурси компанії дозволяють проводити кількісні дослідження, репрезентативні для України в цілому й для кожного з її регіонів, так само як і дослідження на території Білорусі й Молдови.