Йоуко Ліндстедт

Йоукі Ліндстет (швед. Jouko Lindstedt, 15 липня 1955, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський лінгвіст-болгарист та есперантист, професор кафедри слов'янської філології Гельсінського університету^[1].

Йоуко Ліндстедт
швед. Jouko Lindstedt
Народився	15 липня 1955(1955-07-15) (69 років) Гельсінкі, Фінляндія
Країна	Фінляндія
Діяльність	есперантист, славіст, esperantologist
Alma mater	Гельсінський університет
Галузь	мовознавство
Заклад	Гельсінський університет
Посада	Director of International Congress Universityd і викладач університету
Членство	Академія есперанто
Нагороди	Esperantist of the Yeard (2000)

Біографія

Закінчив Гельсінський університет, у 1985 році успішно захистив дисертацію. Професор слов'янської філології Гельсінського університету, займався науковими дослідженнями в університеті Арістотеля (впродовж квітня-травня 1999 року) і в Уппсальському університеті (лютий-березень 2007 року). Член Міжнародного комітету славістів (1993—2010), голова Нордичної асоціації славістів (1994—1997), заступник декана гуманітарного факультету Гельсінського університету (2004—2006), член Академії есперантистів з 1998 року^[2].

У 2000 році номінований на звання есперантиста року організацією La Ondo de Esperanto.

Ліндстедт відомий як дослідник проблематики «вроджених есперантистів». У 1996 році науковець, вивчаючи кількість носіїв мови есперанто, зробив такі висновки:

• до 1000 осіб вважають есперанто рідною мовою;
• до 10 тисяч осіб вільно нею спілкуються;
• до 100 тисяч осіб можуть застосовувати мову есперанто для ефективної комунікації;
• до 1 мільйона осіб знають окремі елементи есперанто^[3].

Бібліографія

• Доповіді фінської делегації на XIV міжнародному з'їзді славістів = Finnish contributions to the 14th International Congress of Slavists : Ohrid, September 10-16, 2008. Helsinki: Institute for Russia and Eastern Europe, 2008, 257 p. (Studia Slavica Finlandensia; 25)/
• Finnish Contributions to the 13th International Congress of Slavists , Ljubljana, August 15-21, 2003. Venäjän ja Itä-Euroopan instituutti, 2003 277 p. (Studia Slavica Finlandensia; 20)/
• Hejma vortaro: Vortareto de hejmaĵoj en Esperanto. Rotterdam: Universala Esperanto-Asocio, 1999, 62 p.
• Studia Slavica Finlandensia in Congressu XII Slavistarum Internationali Cracoviae Anno MCMXCVIII Oblata . Tomus XV . Venäjän ja Itä-Euroopan instituutti, 1998, 168 p. (Studia Slavica Finlandensia; 15)/
• On the semantics of tense and aspect in Bulgarian . Helsingin Yliopisto, 1985, 320 p. (Slavica Helsingiensia; 4)^[4].

Примітки

1. Helsinki.fi. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 13 квітня 2020.
2. Профиль на сайте Хельсинкского университета [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
3. La nombro de esperantistoj. 24 вересня 2006. Архів оригіналу за 24 вересня 2006. Процитовано 20 травня 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=unfit (довідка)
4. Список публикаций [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)