Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пачоський Йосип Конрадович (також Юзеф, Йосиф (пол. Jósef Konrad Paczoski; 8 грудня 1864, Білогородка на Волині — 14 лютого 1942, Сєрослав коло Познані) — російський, український, радянський і польський ботанік. Дослідник херсонської флори і рослинності Херсонщини, рослинного світу заповідника «Асканія-Нова», флори Біловезької пущі, автор теорії пантропізму і основ фітосоціології, професор Херсонського політехнічного інституту (нині Херсонський аграрний університет) та Херсонського педагогічного інституту (нині Херсонський державний університет), засновник і директор природно-екологічного музею в Херсоні, завідувач ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова», керівник заповідника «Біловезька пуща», професор і завідувач кафедри Познанського університету, а від 1932 член-кореспондент Польської АН; від 1899 співробітник Фізіографічної комісії ПАН[4].
Пачоський Йосип Конрадович Jósef Konrad Paczoski | |
---|---|
Народився | 8 грудня 1864 м-ко Білогородка |
Помер | 14 лютого 1942 (77 років) Сєрослав ·інфаркт міокарда |
Поховання | Познань |
Місце проживання | Російська імперія, Україна, Білорусь, Польща |
Країна | Російська імперія → Польща |
Діяльність | ботанік, викладач університету |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | Ботаніка |
Заклад | Університет імені Адама Міцкевича у Познані Всеросійський інститут рослинництваd[1][2] |
Вчене звання | професор |
Пачоський Йосип Конрадович у Вікісховищі |
Народився 8 грудня 1864 року в с. Білогородка на Волині, в польській родині.[5] Батько Конрад — учасник січневого повстання 1863, правник, адміністратор маєтностей князів Санґушків. Матір — Людвіка Вемут (пол. Ludwika Wiemuth).[6]
Учився, однак не завершив навчання[6] в реальному училищі (гімназії[6]) в Рівному, також в училищі землеробства і садівництва в Умані (нині Черкаська область).
З 1887 року за пропозицією Івана Шмальгаузена та Володимира Липського обраний членом Київського товариства природодослідників. З 1888 року працював садівником Ботанічного саду Університету святого Володимира, студіював ботаніку під керівництвом Івана Шмальгаузена.
Після студій недовгий час був садівником Санкт-Петербурзького ботанічного саду, асистентом у Сільськогосподарській академії в Дублянах біля Львова.
З 1897 року працював губернським ентомологом в Херсоні. З 1898 року створює і очолює (з 1906 року) природничо-історичний музей, в 1915–1916 роках завідував сільськогосподарською дослідною станцією, у 1918–1922 роках працював на посаді професора Херсонського політехнічного інституту, а з 1919 — професором Херсонського державного педагогічного інституту. У цей час він написав підручник «Морфологія рослин» в двох частинах (1919-1920). Започаткував нову науку фітосоціологія, написав підручник «Основи фітосоціології» (1921). Вважається автором терміну фітосоціологія.
У 1922-1923 роках завідував відділом ботаніки в заповіднику «Асканія-Нова».
В Херсоні він створив свої найголовніші наукові праці: «Херсонська флора», «Опис рослинності Херсонської губернії», Причерноморские степи (ботанико-географический очерк) та інші.
В листопаді 1923 року став науковим керівником заповідника в Біловезькій пущі. Дослідження виклав у книзі «Ліси Біловежжя», опублікованій 1930 року. Є автором першого гербарію судинних рослин і співтворцем біловезького музею.
Від 1925 року професор систематики і соціології рослин Познанського університету, з 1928 року завідувач кафедри. Крім флори Польщі вивчає флору Болгарії і Боснії. З 1931 року з політичних причин втратив керівництво університетською кафедрою. У 1932 р. його обрано член-кореспондентом Польської академії наук. У 1938 році обрано почесним професором Познаньського університету.
Помер від розриву серця, після отриманої вістки про звіряче побиття онука співробітниками Гестапо. Похований на Цвинтарі заслужених великополян у Познані. На могилі зроблено напис: «Творцю фітосоціології доктору honoris causa Познанського університету Юзефові Пачоському, досліднику флори обширних територій польських, руських, балканських». Він написав понад 300 наукових праць, описав більше двох десятків нових для науки таксонів рослин.
З 1989 р. в Херсонському університеті та Херсонському краєзнавчому музеї регулярно (кожні 5 років) проводяться Наукові ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського. У Херсонському університеті працює природодослідницька наукова лабораторія імені Йосипа Пачоського. Заснована щорічна стипендія його імені, якою нагороджується найкращий студент-природодослідник.
Його ім'ям названо ряд рослин, зокрема:
Ім'ям Йосипа Пачоського названі вулиця у Херсоні, вулиця в Кривому Розі.[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.