Юн Фоссе
норвезький письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юн Фоссе[15][16][17] (норв. Jon Fosse; 29 вересня 1959, Геуґесунн, Норвегія) — норвезький письменник та драматург. Нині мешкає в місті Берген. Пише новонорвезькою мовою (норв. nynorsk). Лавреат Нобелівської премії з літератури 2023 року[18][16].
| Юн Фоссе | |
|---|---|
| норв. Jon Fosse | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | бук. Jon Olav Fosse |
| Народився | 29 вересня 1959[1][2][…] (65 років) Геугесунн, Ругаланн, Норвегія |
| Країна | Норвегія |
| Місце проживання | Grottend[3] Гайнбург-на-Дунаї[4] |
| Діяльність | драматург, поет, дитячий письменник, перекладач, прозаїк-романіст, літературознавець, письменник, есеїст |
| Галузь | playwritingd, переклад, творче та професійне письмоd[5], художній переклад[5], дитяча література[5], драма[5], роман[5] і есей[5] |
| Alma mater | Берґенський університет[6] |
| Науковий ступінь | hovedfagd[6] (1987) |
| Знання мов | норвезька[7][8] і нюношк[9][10] |
| Magnum opus | The Named, Melancholyd, Melancholy IId, Nightsongsd, Dream of Autumnd, Morning and Eveningd, Wakefulnessd, I Am the Windd, Olav's Dreamsd і Wearinessd |
| Конфесія | католицтво[11][12] |
| У шлюбі з | Grethe Fatima Syédd[13] і Anna Fossed[14] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0287625 |
| |
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 29 вересня 1959 року у м. Геугесунн. Як письменник дебютував 1983 року, романом «Червоне, чорне». Його перша п'єса «І не розстанемось ми ніколи» вийшла друком 1994 року. У період між 1987 та 1993 роками викладав в Академії літератури (Skrivekunstakademiet) в Гордаланні, з 1994 редактор журналу «Бек» («Книга»).
Фоссе пише романи, новели, вірші, книжки для дітей, а також есе і п'єси, а його твори перекладено на понад 40 мов. Постановки його п'єс здійснюють у багатьох країнах світу, зокрема в Німеччині, Франції, США та Японії. Фоссе вважають одним із представників постмодернізму в норвезькій літературі. У своїх творах Фоссе застосовує своєрідну техніку, яку сам називає «писання» (англ. writing), в якій на першому плані виступає ритм, якого автор досягає через повтори.
Юн — мінімаліст: у творах часто повторюється кілька однакових реплік, а словниковий запас кожного твору цілком скромний. Дія описується не від автора, а через репліки та уривки слів головних героїв.
2023 отримав Нобелівську премію з літератури «за новаторські п'єси та прозу, які висловлюють невимовне»[19]. Театральні вистави за п'єсами Фоссе на сценах українських театрах, станом на жовтень 2023 року, відсутні[20].
Твори
Драми
- 1994 — І не розстанемось ми ніколи (Og aldri skal vi skiljast)
- 1995 — Ім'я (Namnet) — премія ім. Ібсена (1998), премія ім. Нестроя (Nestroy-Preis) (2000)
- 1996 — ??? (Nokon kjem til å komme)
- 1996 — Дитина (Barnet)
- 1997 — Мати й дитина (Mor og barn)
- 1997 — Син (Sonen)
- 1997 — Ніч співає свої пісні (Natta syng sine songar)
- 1999 — Літній день (Ein sommars dag)
- 1999 — Гітарист (Gitarmannen)
- 1999 — Осіння мрія (Draum om hausten)
Романи
Переклади українською
- Ранок та вечір // Всесвіт. — 2007. — № 5-6 (з норвезької переклала Ірина Сабор).
Премії та нагороди
- 1996 — Премія ім. Ібсена за п'єсу «Ім'я»
- 2001 — Премія Міністерства культури Норвегії в галузі дитячої літератури за книгу «Сестра»
- 2001 — Премія Мельсома за популяризацію новонорвезької мови у творі «Ранок та вечір»
- 2002 — Скандинавська театральна премія
- 2002 — звання Найкращий закордонний драматург Teater heute
- 2003 — Почесна премія Норвезької культурної ради
- 2005 — Орден Святого Олафа
- 2007 — Премія Шведської академії
- 2023 — Нобелівська премія з літератури
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.