Йозеф фон Радовіц

Йозеф фон Радовіц (нім. Joseph «Josef» von Radowitz; 29 липня 1899, Франкфурт-на-Майні — 1 червня 1956, Бад-Вісзее) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Йозеф фон Радовіц
Народився	29 липня 1899(1899-07-29)[1] Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	31 травня 1956(1956-05-31) (56 років) Бад-Вісзее, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Автограф
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у кавалерії. З 26 серпня 1939 року — командир 168-го розвідувального батальйону. Учасник Польської кампанії. З 7 березня 1940 року — аб'ютант штабу 3-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. 1 квітня 1942 року переведений у штаб 2-ї танкової армії, 1 квітня 1943 року зарахований в резерв. З 26 червня 1943 до 16 квітня 1944 року — командир 128-го моторизованого полку 23-ї танкової дивізії. З 9 червня 1944 року — командир 23-ї танкової дивізії. Відзначився у боях на Віслі. 8 травня 1945 року здався британським військам в Штирії.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (6 жовтня 1939)
• Залізний хрест 1-го класу (26 червня 1940)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (8 серпня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (19 жовтня 1943)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі (21 листопада 1943)
• Німецький хрест в золоті (29 лютого 1944) — як оберст і командир 128-го моторизованого полку.
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Хрест (17 вересня 1944) — як оберст і командир 23-ї танкової дивізії.
  • Дубове листя (№ 882; 9 травня 1945) — як генерал-лейтенант і командир 23-ї танкової дивізії.
• Відзначений у Вермахтберіхт (7 жовтня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Біографічні дані.

Примітки

1. TracesOfWar

   d:Track:Q98839586