Loading AI tools
німецький богослов З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йоганн Маєр фон Ек (нім. Johann Maier von Eck, 13 листопада 1486, Егг-ан-дер-Гюнц — 13 лютого 1543, Інгольштадт) — богослов, захисник традиційного католицизму в період Реформації, противник Мартіна Лютера.
| Йоганн Екк | |
|---|---|
| нім. Johann Eck | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Johann Maier Eck |
| Народився | 13 листопада 1486 Егг-ан-дер-Гюнц, Унтеральгой, Округ Швабія, Баварія[1][2] |
| Помер | 13 лютого 1543 (56 років) Інгольштадт, Верхня Баварія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Священна Римська імперія[2] |
| Діяльність | богослов, перекладач, викладач університету, коментатор |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[3], Тюбінгенський університет[3], Кельнський університет і Фрайбурзький університет[3] |
| Науковий ступінь | доктор богослов'я[4] |
| Вчене звання | професор[3] |
| Знання мов | латина[5] |
| Заклад | Інгольштадтський університетd і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Конфесія | католицька церква[2] |
Освітою Йоганна опікувався його дядько, Мартін Маєр, священнослужитель парафії Роттенбурга. У 12-річному віці був відправлений до Гейдельберзького, а потім Тюбінгенського університетів. Там Йоганн вивчав богословські та економічні науки, але в 1501 році через чуму покинув навчання й оселився у Фрайбурзі-ім-Брейсгау, спочатку як студент богослов'я і права, а потім як викладач. У 1508 році вступив до духовного стану в Страсбурзі й через два роки здобув ступінь доктора богослов'я.
У 1506 році Екк опублікував свій перший твір, а також став відомим як оратор і промовець. У наступні роки було опублікувано численні праці (зокрема, захищаючи традиційне католицьке бачення щодо напередвизначення), а також коментарі до Біблії.
У Римі, на відміну від Німеччини, Екк був у великій пошані як «невтомний мечник істинної віри». У січні 1520 року Лев X запросив його до Риму, де Екк представив папі свою останню працю на захист папської влади від претензій Лютера «De primate Petri adversus Ludderum» (Інгольштадт, 1520). У нагороду за цю роботу він отримав посаду папського протонотарія.
Водночас Екк деякий час безрезультатно намагався домогтися засудження Лютера та його послідовників. Результатом його енергійних зусиль, до яких долучилися магістр Священного палацу Сільвестро Маццоліні да Прієріо, префект Ватиканської бібліотеки Джироламо Алеандро та кардинали де Віо і Лоренцо Кампеджіо, стали чотири засідання консисторії, на яких було підготовлено проєкт булли Exsurge Domine. Екк отримав сан папського нунція і був одним з трьох осіб, яким було доручено оприлюднення і виконання цієї булли.
Оприлюднення і виконання Exsurge Domine пройшло безперешкодно в Західній Європі, але у Відні і на півночі Німеччини Ек зіткнувся з сильним опором — в тому числі з боку університетів Лейпцига, Ерфурта і Віттенберга. У Саксонії він мав підстави побоюватися за своє життя і переховувався в монастирях.
18 лютого 1521 року він написав листа до Карла V «Epistola ad Carolum V», в якому закликав імператора вжити заходів проти Лютера.
На той час Ек вже був дуже непопулярною особою в Німеччині і католицькі історики сходяться на думці, що обрання його на цю роль суттєво сприяло розвитку Реформації.
У 1541 році Ек опублікував полеміку проти рекомендацій нюрнберзького реформатора Андреаса Осіандера, який боровся з середньовічними упередженнями проти євреїв і звинувачував їх у вбивстві християнських дітей, оскверненні господаря й отруєнні колодязів. У своїй полеміці під назвою «Ains Juden-büechlins Verlegung» Екк звинувачував Осіандра у захисті євреїв, прозвавши його «єврейським батьком» і не менше 19 разів висміював євреїв, називаючи їх «богохульною расою».
Ставлення Екка до євреїв не відрізнялося від ставлення його сучасників. Твори з антиєврейським підтекстом писав, зокрема, і опонент Йоганна Екка Мартін Лютер.
У своїх виступах Ек іноді висував тези, несумісні з вченням римської церкви — особливо в питаннях свободи волі й виправдання, де він відстоював напівпелагіанство (це добре видно в його творі «Хризопас» 1514 року).
Екк — всупереч опозиції єпископа Ейхштадтського — відстоював позичання грошей під відсотки.
Деякі з його поглядів були засуджені на Тридентському соборі (Декрет про виправдання), не називаючи його як їх автора.
Екк переклав Біблію німецькою мовою (швабський діалект), яка вперше була видана у 1537 році Олександром Вайсенгорном в Аугсбурзі. Це був третій католицький переклад німецькою мовою після видання Лютера. Католицькі видання мали на меті витіснити Біблію Лютера. У своєму виданні Екк наслідував переклад Лютера настільки, наскільки це дозволяв першоджерело (латинська Вульгата). Переклад зокрема містить коментарі (у додатку): Молитва Манасії, 3-я книга Маккавеїв та Послання апостола Павла до лаодикійців.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
