Йоганн Гюльденштедт

Гюльденштедт Йоган Антон (також Ґюльденштедт, нім. Johann Anton Güldenstädt; 1745—1781) — німецький природодослідник, академік. Народився у Ризі 26 квітня 1745 р. в родині асесора. Початкову освіту отримав від батька — балтійського німця, свого першого вчителя та вихователя. Перебував на російській службі.

Йоганн Гюльденштедт
нім. Johann Anton Güldenstädt
Народився	26 квітня (7 травня) 1745  Рига, Російська імперія
Помер	23 березня (3 квітня) 1781 (35 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія  ·тиф
Країна	Російська імперія
Діяльність	мандрівник-дослідник, орнітолог, зоолог, біолог, ботанік, іхтіолог, географ
Галузь	ботаніка, зоологія і мовознавство
Alma mater	Університет Віадріна
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Петер-Симон Паллас
Знання мов	німецька[2]
Заклад	Петербурзька академія наук
Членство	Петербурзька академія наук
Посада	професор
Медіафайли у Вікісховищі

Науковий шлях

У 1763—1767 студіював медицину в Берліні (закінчив Берлінську медико-хірургічну колегію) та Франкфурті-на-Одері, де захистив дисертацію («De theoria virum corporis humani primitivarum»), йому присуджено ступінь доктора медицини (1768 р.). Після цього його (за рекомендацією одного з викладачів — проф. Ґледіча) було запрошено до Санкт-Петербурзької академії наук для участі в академічних експедиціях. Очоливши одну з Астраханських експедицій, упродовж 1768—1775 рр. Й. А. Ґюльденштедт обстежував землі Нижнього Поволжя, Кавказу, Донщини та України. У науковому плані склад його експедиції не був маститим: три гімназисти — С. Мошков, Б. Зряковський, О. Бєляєв; кресляр Г. Білий, препаратор С. Тарбєєв та єгер (крім того, експедицію супроводжували слуги, кухарі та солдати). Сам Й. А. Ґюльденштедт за стажем роботи був наймолодшим з керівників експедицій 1768—1774 рр. Порівняно з колегами він мав занизький ступінь наукової підготовки (лише у 1771 р. Санкт-Петербургська Академія наук заочно обрала його своїм членом та ординарним професором натуральної історії).

1769 — ад'юнкт з натуральної історії.

1771 — професор.

1774 — академік.

Гюльденштедт досліджував:

• витоки Двіни, Дніпра, Волги і Дону;
• нижню Волгу;
• Кавказ;
• узбережжя Азовського моря;
• Криворіжжя.

У 1773 р. відвідав Криворіжжя — долини річок Саксагань та Інгулець. Описав геологічні особливості цього регіону. Вважається, що історіографія наукового дослідження Криворізького басейну залізних руд починається з праць Й. Гюльденштедта.

Досліджував також Північний Кавказ і Грузію.

Не встигнувши видати друком описи своїх подорожей, помер у Санкт-Петербурзі від тифу, заразившися під час лікування мешканців свого будинку у Санкт-Петербурзі^[3].

Друковані праці

• Güldenstädt J.A. Dissertatio inaug. Theoria virum corporis humani primitivarum, Франкфурт (Одер), 1767
• Güldenstädt J.A. Discours sur les produits de la Russie propres pour souvenir la balance du commerce extérieur toujours favorable, St. Petersbourg, 1776. На русском языке — в «Академических Известиях», 1780, ч. IV и V.
• Güldenstädt J.A. Reisen durch Russland und im Caucasischen Gebürge / Auf Befehl der Russisch-Kayserlichen Akademie der Wissenschaften herausgegeben von P.S. Pallas. St. Petersburg: Russisch-Kayserlichen Akademie der Wissenschaften. Bd 1. — 1787; Bd 2. — 1791
• Гильденштедт И. А. Географическое и статистическое описание Грузии и Кавказа из Путешествия г-на академика И. А. Гильденштедта чрез Россию и по Кавказским горам, в 1770, 71, 72 и 73 годах [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.] / Под ред. К. Германа. — СПб.: Императорская Академия наук, 1809. — 384 с.
• Güldenstädt J.A. Beschreibung der Kaukasischen Länder, hrgg. von J. Klaproth, Berlin, 1814.
• Güldenstädt J.A. Reisen durch Georgien und Imerethi / Aus seinen Papieren gänzlich umgearbeitet und herausgegeben von J. von Klaproth. — Berlin, 1815
• Гильденштедт И. А. Дневник путешествия в южную Россию академика Санкт-Петербургской Академии наук Гильденштедта в 1773—1774 г. [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.] / перевод с немецкого М. Шугурова // Записки Одесского общества истории и древностей. 1879. Т. 11. С. 180—228.
• Гильденштедт И. А. Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии академика Санкт-Петербургской академии наук Гильденштедта в августе и сентябре 1774 г. // Харьковский сборник: литературно-научное приложение к Харьковскому календарю на 1891 год. Вып. 5, отд. 2. Харьков, 1891. С. 85-153.
• Гильденштедт И. А. Путешествие по Кавказу в 1770—1773 гг. — СПб.: Петербургское Востоковедение, 2002. Перевод с немецкого T. K. Шафрановской.
• Гильденштедт И. А. О гаванях по Азовскому, Черному и Белому морям // Собрание сочинений, выбранных из Месяцесловов на разные годы. — СПб., 1789. — Ч.ІІІ. — С. 453—495.
• Гильденштедт И. А. Рассуждение о торговле, какая может быть вновь открыта между Россиею и Германией по Дунаю и Черному морю // Академические известия. — СПб., 1780. — Ч.V. — С. 267—283.
• Гильденштедт И. А. Речь о произведениях российских, способных к содержанию всегда выгодного превосходства в продаже в чужие краи российских товаров пред покупкою иностранных // Академические известия. — СПб., 1780. — Ч.IV — С. 354—379, 457—471. — Ч.V. — С. 19-52, 141—165.
• Гильденштедт И. А. Описание некоторых в Малороссии употребляемых плугов// Технологический журнал или собрание сочинений и известий, относящихся до технологии и приложения к практическому употреблению. — СПб.: При имп. Академии наук, 1804. — Т. І. — Ч.2. — С. 3-28.
• Путешествие И. А. Гильденштедта по Елисаветградской провинции (1774 г.) // Елисаветградский вестник. — 1889. — № 38, 41, 44, 49, 51, 53, 60, 64, 65, 69.
• Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии академика Санкт-Петербургской академии наук Гильденштедта в августе и сентябре 1774 г. / Перевод и предисловие М. Н. Салтыковой; Примечания Д. И. Багалея. — Х., 1892. — 89 с.
• Гільденштедт Йоган-Антон. Подорож Єлисаветградською провінцією 1774 року [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.] / Упорядник Пивовар А.В. – К.: Академперіодика, 2005. – 48 с.

Архівні матеріали

• Копии и экстракты рапортов проф. Гильденштедта в Академию наук (1768—1775 гг.). — Архив Российской Академии наук, Санкт-Петербургский филиал (далі — ПФАРАН), ф.3: Канцелярия Академии наук. Переписка с экспедициями, оп.33, од. зб. № 6.

Примітки

1. IPNI,  Gueldenst.
2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
3. Вернадский В. И. Труды по истории науки в России / Сост. Бастракова М. С., Неаполитанская В. С., Фирсова Г. А.. — М.: Наука, 1988. — С. 229. — 404 с. — ISBN 5-02-003321-9 (рос.)

Література

• Nachricht von den Lebens-Umständen des Herrn Professor Güldenstädt // Neues St.-Petersburg. Journal. 1781. Bd 1. S. 244—253.
• Муханов. Красный мост, воспоминание о Гильденштедте // Московский телеграф. 1825. Ч. 6, № 21. С. 57-68.
• Шебунин А. Н. Русское Черноморье 70-80-х гг. XVIII в. и Академия наук (труды А. И. Гильденштедта и В. Ф. Зуева)// Труды Института науки и техники. −1936. — Вып.8. — С. 75-111.
• Гнушева В. Ф. и др. Материалы для истории экспедиций Академии наук в XVIII и XIX веках: хронологические обзоры и описание архивных материалов. M.: Издательство Академии наук СССР, 1940.
• Косвен М. О. Материалы по истории этнографии Кавказа в русской науке // Кавказский этнографический сборник. Тт. I, II. Под редакцией В. К. Гарданова. M.: Издательство Академии наук СССР, 1955. Т. I, С. 272—290. Т. II, С. 267—281.
• Лавров Л. И. К 250-летию академического кавказоведения в России // Кавказский этнографический сборник. Т. VI. Под редакцией В. К. Гарданова. M.: Издательство Академии наук СССР, 1976. С. 3-10.
• Пірко В. А. Щоденник подорожі академіка Ґільденштедта як джерело до вивчення культури Півдня України наприкінці XVIII ст. // Реґіональна наукова конференція «Культура Придніпровського реґіону в контексті загальноукраїнської культури (26-27 червня 1991 р.)». — Дніпроперовськ, 1991. — С. 37-38.
• Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII ст. — Львів-Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1995. — 139 с.
• Копелевич Ю. Х. Иоганн Антон Гильденштедт, 1747—1781. — М.: Наука, 1997
• Никифоренко Н. О. Мандрівні записки Й. А. Ґільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст.: Автореф. дис. канд. істор. наук. 07.00.06 / Донецьк. держ. ун-т. — Донецьк, 2000. — 20 с.
• Никифоренко Н. О. Щоденник подорожі Й. А. Ґільденштедта Єлизаветградською провінцією (травень-липень 1774 р.) // Записки науково-дослідної лабораторії Південної України Запорізького держуніверситету: Південна Україна XVIII—XIX століття. — Вип. 4(5). — Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1999. — С. 15-40.
• Никифоренко Н. О. Мандрівні записки Й. А. Гільденштедта як джерело з історії України другої половини XVIII ст.: історіографічний аспект // Збірник наукових праць Науково-дослідного інститутут українознавства. Т. VII. — К., 2005. — С. 260—278.
• Никифоренко Н., Пірко В. Мандрівні записки І. А. Ґільденштедта як джерело з історії України другої половини XVIII ст. — У кн.: Осягнення історії: Збірник праць на пошану професора М. П. Ковальського з нагоди 70-річчя. — Острог — Нью-Йорк, 1999. — С. 376—389.
• Никифоренко Н. О., Пірко В. О. Північне Приазов'я наприкінці XVIII ст. (за мандрівними записками Й. А. Ґільденштедта) // Вісник Донецького університету: Серія Б. Гуманітарні науки. — 1999. — № 1. — С. 37-42.
• Никифоренко Н. О. Про сільськогосподарське виробництво у маєтках К. Розумовського у другій половині XVIII ст. (на матеріалах «Щоденника» Й. А. Ґільденштедта) // Питання аграрної історії України та Росії (XVIII—XIX ст.).: Матеріали третіх наукових читань, присвячених пам'яті Д. П. Пойди. — Дніпропетровськ, 1999. — С. 66-71.
• Никифоренко Н. Етнічні процеси в Україні другої половини XVIII ст. очима Й. А. Ґільденштедта // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.8. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — С. 48-71.
• Никифоренко Н. А. Соціально-економічний стан Донеччини в останню чверть XVIII ст. (За «Щоденником» І. А. Ґільденштедта) // Нові сторінки історії Донбасу: Ст. Кн. 6. / Голов. ред. З. Г. Лихолобова. — Донецьк, 1998. — С. 20-29.
• Кирьязева Н. А. Гильденштедт о соледобыче на Торе во второй половине XVIII века // Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи: Історичні науки. Політологія. Кн. 1. — Донецьк, 1997. — С. 55-57.
• Кир'язева Н. О. Про «релігійну толерантність» у політиці російського уряду щодо заселення Новоросії у 60-70-ті рр. XVIII ст. (за матеріалами подорожі Й. А. Ґільденштедта) // Вісник Університету внутрішніх справ. — Вип. 7. — Ч. 1. — Харків, 1999. — С. 65-68.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Посилання

• Ґюльденштедт Йоган Антон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 298. — 1000 екз.
• Йоган Антон Ґюльденштедт // Вінтоняк Олекса. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. — Львів; Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1995. — C. 21—22.