Зіньйо

Крізам Сезар Олівейра Фільйо (порт.-браз. Crizam César de Oliveira Filho), більш відомий як Зіньйо (порт.-браз. Zinho, нар. 17 червня 1967, Нова-Ігуасу) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу клубу «Васко да Гама».

Зіньйо
Зіньйо
Особисті дані
Повне ім'я	Крізам Сезар Олівейра Фільйо
Народження	17 червня 1967(1967-06-17) (57 років)
	Нова-Ігуасу, Бразилія
Зріст	172 см
Вага	74 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986–1992 «Фламенго» 133 (13) 1993–1994 «Палмейрас» 44 (11) 1995–1997 «Йокогама Флюгелс» 83 (21) 1997–1999 «Палмейрас» 41 (4) 2000–2002 «Греміо» 51 (10) 2002–2003 «Палмейрас» 16 (2) 2003 «Крузейру» 19 (4) 2004–2005 «Фламенго» 64 (7) 2005 «Нова-Ігуасу» ? (?) 2005–2006 «Маямі» 49 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1989–1998 Бразилія 57 (7)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2006–2010 «Маямі» 2011 «Нова-Ігуасу» 2015– «Васко да Гама» (помічник)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено серпня 2010.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за низку бразильських клубів, а також японську «Йокогаму Флюгелс» та американський «Маямі». У складі національної збірної Бразилії ставав чемпіоном світу та віце-чемпіоном Південної Америки.

Клубна кар'єра

Зіньйо розпочав свою футбольну кар'єру у клубі «Фламенго», дебютувавши в основному складі команди 9 березня 1986 року в матчі з клубом «Мескіта», що завершився перемогою «Фла» з рахунком 3:1, а у своєму четвертому матчі 18 травня він відкрив свій гольовий рахунок, забивши один з 5-ти м'ячів своєї команди у ворота клубу «Португеза Деспортос». У тому ж році Зіньйо виграв свій перший титул — чемпіонат штату Ріо, а через рік він виграв з командою і чемпіонат Бразилії, але той рік закінчився масовим від'їздом провідних гравців з клубу, в результаті чого у наступному сезоні 1988 року Зіньйо, разом з Бебету, залишився, практично, єдиним чемпіоном Бразилії 1987 року. Лише два роки потому команда почала набирати обертів, вигравши чемпіонат штату, чемпіонат Бразилії та бразильський кубок.

У 1993 року Зіньйо покинув ряди «Фламенго» і перейшов в «Палмейрас», в якому зібралися такі зірки як Едмундо, Еділсон, Роберто Карлос і новий тренер команди Вандерлей Лушембурго. І команда в перший же рік виграла чемпіонат Сан-Паулу, чемпіонат Бразилії та здобула перемогу в турнірі Ріо-Сан-Паулу, а через рік повторила успіх, вигравши чемпіонат країни і турніру Ріо-Сан-Паулу. Але з відходом Лушембурго, команда почала «сипатися», її стали залишати провідні гравці, в числі яких був і Зіньйо, який після чемпіонату світу переїхав до Японії.

В японському клубі «Йокогама Флюгелс» Зіньйо виступав три сезони і був одним з найкращих легіонерів Джей-ліги, провівши в клубі 110 ігор і забивши в них 32 голи. Зіньйо став одним з найкращих гравців чемпіонату Японії за середніми оцінками за матч журналу «SoccerDigest», набираючи в середньому 6,66 очок за гру.

Зіньйо повернувся у Бразилію у 1997 році, знову приєднавшись до «Палмейрасу». З «Вердао» Зіньйо виграв кубок Бразилії, а рік потому відсвяткував перемогу у кубку Лібертадорес. Після цього Зіньйо перейшов в «Греміо», де знову виграв чемпіонат штату, а також третій раз у своїй кар'єрі підняв над головою бразильський кубок.

Після цього Зіньйо в третій раз перейшов до «Палмейраса», провівши ще 24 матчі. Всього ж за «Вердао» Зіньйо провів 333 ігри (184 перемоги, 74 нічиїх та 75 поразок), забив 56 голів^[1].

У 2003 році Зіньйо перейшов в «Крузейро» і виграв з цим клубом чемпіонат Бразилії. Рік по тому у віці 36 років півзахисник перейшов в рідній «Фламенго», але провів в команді лише півтора сезону, не завжди потрапляючи навіть до складу команди. Всього за «Фламенго» провів 466 матчів і забив 65 голів^[2].

Другу половину сезону 2005 року Зіньйо дограв у нижчоліговому клубі «Нова-Ігуасу», після чого перебрався у США. У Сполучених Штатах Зіньйо виступав як граючий тренер у клубі «Маямі», а в 2008 році, завершивши кар'єру, очолив клуб.

Виступи за збірну

15 березня 1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії у товариській грі з Еквадором.

Зіньйо був учасником двох кубків Америки (1993 року в Еквадорі та 1995 року в Уругваї), а також чемпіонату світу 1994 року у США, де футболіст був одним з «творців» перемоги, провівши всі сім матчів на турнірі^[3]. У збірній на мундіалі Зіньйо виконував функції опорного півзахисника, який за завданням тренера не ходить в атаку, що Зіньйо робив у всіх своїх командах.

На початку 1998 року півзахисник був включений в заявку збірної на розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 1998 року у США, на якому команда здобула бронзові нагороди. Виграний матч за 3-тє місце проти збірної Ямайки (1:0), який пройшов 15 лютого 1998 року, став останнім для Зіньйо у футболці збірної. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 57 матчів, забивши 7 голів.

Кар'єра тренера

2006 року, завершився ігрову кар'єру у «Маямі», Зіньйо очолив цей філоридський клуб, де і пропрацював аж до 2010 року.

2011 року недовго очолював команду «Нова-Ігуасу», в якій також раніше виступав як гравець.

З 2015 року входить до тренерського штабу клубу «Васко да Гама».

Статистика

Клубна

Чемпіонат			Ліга		Кубок		Кубок ліги		Всього
Сезон	Клуб	Ліга	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
Бразилія			Ліга		Кубок Бразилії		Кубок Ліги		Всього
1986	«Фламенго»	Серія A	22	3					22	3
1987			19	2					19	2
1988			25	4					25	4
1989			17	0					17	0
1990			18	1					18	1
1991			7	0					7	0
1992			25	3					25	3
1993	«Палмейрас»		17	5					17	5
1994			27	6					27	6
Японія			Ліга		Кубок Імператора		Кубок Джей-ліги		Всього
1995	«Йокогама Флюгелс»	Джей-ліга	41	13	2	1	-		43	14
1996			27	5	2	1	14	7	43	13
1997			15	3	0	0	6	1	21	4
Бразилія			Ліга		Кубок Бразилії		Кубок Ліги		Всього
1998	«Палмейрас»	Серія A	21	1					21	1
1999			20	3					20	3
2000	«Греміо»		30	6					30	6
2001			21	4					21	4
2002	«Палмейрас»		16	2					16	2
2003	«Крузейру»		31	3					31	3
2004	«Фламенго»		31	3					31	3
2005			0	0					0	0
2005	«Нова-Ігуасу»		0	0					0	0
США			Ліга		Відкритий кубок		Кубок МЛС		Всього
2006	«Маямі»	USL-1	24	2					24	2
2007			25	5					25	5
Країна	Бразилія		347	46					347	46
	Японія		83	21	4	2	20	8	107	31
	США		49	7					49	7
Всього			479	74	4	2	20	8	503	84

Збірна

Збірна Бразилії
Роки	Ігри	Голи
1989	4	0
1990	0	0
1991	0	0
1992	7	1
1993	14	0
1994	13	2
1995	10	3
1996	0	0
1997	2	1
1998	5	0
Всього	55	7

Титули і досягнення

Командні

• Чемпіон Бразилії (5):

  «Фламенго»: 1987, 1992

  «Палмейрас»: 1993, 1994

  «Крузейру»: 2004

• Володар Кубка Бразилії (3):

  «Фламенго»: 1990

  «Палмейрас»: 1998

  «Греміо»: 2001

• Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро (3):

  «Фламенго»: 1986, 1991, 2004

• Чемпіон штату Сан-Паулу (2):

  «Палмейрас»: 1993, 1994

• Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул (1):

  «Греміо»: 2001

• Переможець турніру Ріо-Сан-Паулу (2):

  «Палмейрас»: 1993, 1994

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

  «Палмейрас»: 1999

• Володар Кубка Меркосур (1):

  «Палмейрас»: 1998

Збірні

• Чемпіон світу (1): 1994
• Срібний призер Кубка Америки: 1995
• Бронзовий призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 1998

Особисті

• Володар Срібного м'яча Бразилії: 1988, 1992, 1994, 1997

Примітки

1. Профіль на terceirotempo.ig.com.br. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 4 травня 2016.
2. Статистика матчів за «Фламенго». Архів оригіналу за 22 травня 2007. Процитовано 4 травня 2016.
3. Профіль fifa.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2015. Процитовано 4 травня 2016.

Посилання

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на sambafoot.com^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (англ.)