Loading AI tools
політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олексі́й Миха́йлович Зо́рін (1899, Біла Церква, Російська імперія — 8 березня 1937, Київ, СРСР) — радянський залізничник українського походження, начальник Південної (1934) та Південно-Західної залізниці (1934–1936). Репресований сталінським режимом. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в січні 1934 — березні 1937 р.
| Зорін Олексій Михайлович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Начальник Південно-Західної залізниці | ||
| 1 грудня 1934 — 15 жовтня 1936 | ||
| Попередник | Франц Друскіс | |
| Наступник | Олександр Свіріков | |
| Начальник Південної залізниці | ||
| 1 лютого 1934 — листопад 1934 | ||
| Попередник | Яків Лівшиць | |
| Наступник | Петро Шушков | |
| Народився | 1899 Біла Церква, Російська імперія | |
| Помер | 8 березня 1937 Київ, СРСР | |
| Відомий як | політик | |
| Громадянство |  Російська імперія → СРСР | |
| Alma mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана | |
| Нагороди |
| |
Олексій Зорін народився у Білій Церкві. До 1917 року був учнем Білоцерківської гімназії, після чого протягом двох років навчався у Комерційному інституті міста Києва. З грудня 1918 по лютий 1919 року входив до партії «Бунд», з лютого 1919 року — член КП(б)У (партквиток № 1654023). Проходив службу в Червоній армії. Виконував обов'язки завідувача Уїздного статбюро та Завідувача культурного відділу 28-го Дубовецького полку. З серпня по грудень 1919 року був організатором повстанських загонів у Обласному підпільному ревкомі Києва. Наприкінці року був призначений Секретарем Уїздпарткому КП(б)У в Білій Церкві. Після п'яти місяців роботі на посаді, повернувся до активної революційної діяльності, зайнявшись організацією повстанських загонів на території Київської області. З липня по жовтень 1920 року — секретар політвідділу 1-ї Кінної армії на Польському фронті, з жовтня того ж року — заступник завідувача Управління київського губревкому.
З квітня 1921 року по квітень 1922 року обіймав посаду завідувача Звенигородського уїздного відділу, згодом був підвищений до Голови Звенигородського уїздвиконкому Київської області. З липня 1922 року по квітень 1925 працював на посаді губпрокурора Київської губернської прокуратури, а з квітня по листопад 1925 року — на посаді губернського прокурора міста Києва. Після цього був призначений на посаду окружного прокурора Окрпрокуратури Києва, на якій працював до квітня 1929 року. З квітня 1929 по листопад 1930 — член колегії Наркомюсту УРСР в Харкові.
У листопаді 1930 року обійняв посаду начальника планового відділу Південних залізниць. У лютому 1932 року був підвищений до заступника начальника. З лютого по листопад 1934 року виконував функції начальника Південної залізниці, після чого був переведений на таку ж посаду до Південно-Західної, яку й очолював до жовтня 1936 року.
Член XIII скликання ЦВК УРСР.
За постановою УДБ НКВС УРСР від 15 жовтня 1936 року заарештований з санкції Військового прокурора Київського військового округу Перфільєва. Вироком Військової колегії Верховного суду СРСР від 8 березня 1937 року засуджений до розстрілу за статтями 54-8 та 54-11 КК УРСР як активний учасник антирадянської троцькістської терористичної організації в Україні, що проводив шкідницьку роботу на залізничному транспорті. Вирок виконано того ж дня.
25 червня 1957 року кримінальну справу щодо діяльності Олексія Зоріна було закрито через відсутність складу злочину. 7 грудня 1989 року його було остаточно реабілітовано.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
