З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Золотий м'яч 1972 року — 17-те щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».
Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 25 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, НДР, Польщі, Португалії, Румунії, СРСР, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції та Югославії. Вперше за останні п'ять років серед респондентів не було представника Норвегії.
Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 125 очок.
Результати голосування були опубліковані 26 грудня 1972 року в журналі France Football (№ 1395).
Володарем нагороди став 27-річний німецький ліберо клубу «Баварія» Франц Бекенбауер.[1] Це перший із двох «Золотих м'ячів» виграних Францом Бекенбауером.
Відставши від переможця лише на 2 очки друге-третє місця розділи Герд Мюллер та Гюнтер Нетцер. У підсумку перші три місця посіли гравці збірної ФРН, які у тому ж році стали чемпіонами Європи.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.