Зикунов Петро Олександрович

Петро Олександрович Зикуно́в (нар. 4 серпня 1947, Зеремля) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1980 року.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Зикунов.

Зикунов Петро Олександрович
Народження	4 серпня 1947(1947-08-04) (77 років) Зеремля, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання	Київський державний художній інститут (1971)
Діяльність	художник
Вчитель	Виродова-Готьє Валентина Гаврилівна, Пламеницький Анатолій Олександрович, Сиротенко Олександр Іванович і Трохименко Карпо Дем'янович
Працівник	Київська обласна організація Національної спілки художників України і Національна спілка художників України
Член	Спілка радянських художників України
Роботи в колекції	Національний художній музей України, Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького, Вінницький краєзнавчий музей і Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського
Нагороди	мистецька премія «Київ» (2007)

Біографія

Народився 4 серпня 1947 року в селі Зеремлі (нині Звягельський район Житомирської області, Україна). 1971 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Валентини Виродової-Готьє, Анатолія Пламеницького, Олександра Сиротенка, Карпа Трохименка.

Протягом 2002—2005 років обіймав посаду заступника голови Київської організації Національної спілки художників України; з 2005 року — Національної спілки художників України.

Мешкає у Києві в будинку на проспекті Європейського Союзу, № 35А^[1].

Творчість

Працює у галузях станкового (створює пейзажі, портрети, жанрові картини) і монументального живопису. Серед робіт:

живопис

• «Учителька» (1976);
• «Сімнадцята весна» (1979);
• «Спортивне свято» (1980);
• «Повернувся сержант додому» (1990);
• «Церква в Пархомівці» (1998);
• «Автопортрет» (2001);
• «Зима в Зеремлі» (2004);
• «Вечірня» (2004);
• «Пархомівка» (2005);
• «Вечір в Аполлонівці» (2006);
• «Світлий день» (2006);
• «Інкерман» (2006);
• «Марс штормить» (2006);
• «Ранкова сюїта» (2008);
• «Веселка над Полтавою» (2009);
• «Вечір в Херсонесі» (2010).

Наприкінці 1990-х років у Києві розписував Михайлівський Золотоверхий собор.

З 1972 року бере участь у всеукраїнських та зарубіжних мистецьких виставках.

Окремі полотна майстра зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, Севастопольському художньому музеї, Вінницькому краєзнавчому музеї та Чернігівському історичному.

Відзнаки

• Заслужений художник України з 2006 року (за вагомий особистий внесок у державне будівництво, утвердження конституційних прав і свобод громадян, соціально-економічний і духовний розвиток України)^[2];
• Лавреат Мистецької премії «Київ» у галузі образотворчого мистецтва — імені Сергія Шишка за 2007 рік (за серію робіт «Храми України», «Кримські краєвиди», «Житомирщина» та перемогу в конкурсі Національної спілки художників України)^[3];

Примітки

1. Зикунов Петро Олександрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 55.
2. Указ Президента України від 26 червня 2006 року № 578/2006 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 10-ї річниці Конституції України»
3. Лауреати мистецької премії «Київ» отримали нагороди / Obozrevatel.com. 25 травня 2007.

Література

• О. Ю. Федорова. Зикунов Петро Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.