Зигомікотові гриби

Зигомікотові гриби^[1] (Zygomycota) — тип грибів, що об'єднує 10 порядків, 27 родин, близько 170 родів і понад 1000 видів^[2]. Відрізняються розвинутим ценоцитним міцелієм непостійної товщини, у якому септи утворюються лише для відділення репродуктивних органів. Майже всі представники цього типу є одноклітинними, що ведуть наземний спосіб життя.

? Зигомікотові гриби
Мукор на хлібі
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Зигомікотові гриби (Zygomycota)
Підвідділи
Enthomophthoromyconina Kickxellomycotina Mucoromycotina (інші мови)
Посилання
Вікісховище: Zygomycota EOL: 5560 ITIS: 936291 MB: 90405 IF: 90405 Fossilworks: 212613

Систематика

Зигомікотові гриби вважаються парафілетичною або поліфілетичною групою, точне систематичне положення їх не встановлено. Поділ на класи не визночено, тип поділяють на 10 порядків, які умовно розділяють між 4 підтипами:

• Enthomophthoromyconina
  • Ентомофторові(Entomophthorales)
• Kickxellomycotina
  • Аселларові (Asellariales (інші мови))
  • Димаргаритові (Dimargaritales (інші мови))
  • Харпеллові (Harpellales (інші мови))
  • Кікселлові (Kickxellales (інші мови))
• Mucoromycotina (інші мови)
  • Ендогонові (Endogonales (інші мови))
  • Мортіереллові (Mortierellales (інші мови))
  • Мукорові (Mucorales (інші мови))
• Zoopagomycotina (інші мови)
  • Зоопагові (Zoopagales (інші мови))

Для трьох родів приналежність до родин і порядків не визначено:

• Densospora (інші мови)
• Nothadelphia (інші мови)
• Spirogyromyces (інші мови)

Раніше тип поділяли на два класи — Zygomycetes (власне зигоміцети) і Trichomycetes (трихоміцети). Клас трихоміцетів складався з 4 порядків, відтак 2 з них (Аселларові і Харпеллові) було віднесено до підтипу Kickxellomycotina, а ще двох (Еккринові (Eccrinales) і Амебідові (Amoebidiales)) було перенесено до царства напростійших (Protozoa).

2007 року групою з 48 дослідників з США, Великої Британії, Німеччини, Швеції, Китаю та інших країн було запропоновано систему грибів, у якій тип Zygomycota є виключеним. Вказані вище підтипи розглядаються як такі, що не мають визначеного систематичного положення у царстві Гриби.

Життєвий цикл

Розмножуються статевим, нестатевим і вегетативним шляхами. Усі стадії розвитку, окрім зиготи, є гаплоїдними.

Міцелій зигоміцетів має два знаки («+» і «-»). При контакті протилежних міцеліїв (зливанні клітин на їх кінцях — зигогамії), формується зигота, що після мейозу дає зачатковий міцелій зі спорангієм, у якому розвиваються спори, що дають міцелій різних знаків.

Для нестатевого розвитку на ньому утворюються спорангії або спораніолі (численні спорангії з 2-3 спорами), в яких розвиваються спори, що дають нові вегетативні міцелії.

Вегетативно поширюються столонами — гіфами, що викидаються у повітряне середовище, що знаходять потрібний субстрат і випускають ризоїди, даючи початок новій колонії

Представники

Порядок Zoopagales охоплює хижі гриби, що мають клейкі гіфи та ловецькі кільця, і харчуються найпростішими, нематодами та маленькими личинками комах.

Екологія

Типові ґрунтові гриби, багато з них утворюють мікоризу. В основному є сапротрофами, хоча багато з них можуть розвиватися на живих ослаблених рослинах як паразити, а Spinellus паразитує на базадіоміцетах. Порядок Entomophthorales — патогени комах, деякі зигоміцети здатні викликати вторинні інфекції людини. Тропічні роди можуть викликати синдром Вегенера.

Використання людиною

Використовуються як продуценти різних речовин, найбільш інтенсивно — в Японії. Rhizopus stolonifer (інші мови) використовується для отримання фумарової кислоти, Rhizopus oryzae (інші мови) — спиртів, Blakeslea trispora (інші мови) — β-каротину , Phycomyces blakesleanus і різні види Rhizopus використовуються для отримання медичних препаратів.

Примітки

1. [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] Робоча навчальна програма. Основи мікології // Львівський національний університет імені Івана Франка
2. Kirk P. M., Cannon P. F. et al.