Remove ads
Збі́гнев Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki; 5 грудня 1389, Сенно — 1 квітня 1455, Сандомир) — польський релігійний діяч, єпископ краківський (1423–1455), кардинал корони, перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (1434–1447), впливовий державний діяч та дипломат.
| Збігнев Олесницький | |
|---|---|
| пол. Zbigniew Oleśnicki | |
 | |
| Псевдо | Zbigniew z Oleśnicy |
| Народився | 5 грудня 1389 Сєнно,  Королівство Польське |
| Помер | 1 квітня 1455 (65 років) Сандомир, Королівство Польське |
| Поховання | катедра святих Станіслава і Вацлава |
| Країна |  Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | дипломат, католицький священник, католицький єпископ |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Учасник | Велика війна 1409-1411 |
| Титул | єпископ краківський, титулярний кардинал Санта Пріска |
| Посада | кардинал[1], bishop of Krakowd і кардинал-священник |
| Термін | 1423–1455 |
| Конфесія | католицизм |
| Рід | Олесницькі гербу Дембно[d] |
| Батько | Ян з Олесниці |
| Мати | Доброхна з Рожнова[2] |
| Брати, сестри | Ян Ґловач-Олешніцький |
 кардинальський герб З. Олесницького Дембно | |
Remove ads
Народився 5 грудня 1389 року в Сєнно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського шляхетського роду гербу Дембно з Олесниці.
За повідомленнями Яна Длугоша[3], брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя королю Владиславу ІІ Ягайлу, закривши його щитом.
По закінченні Краківської Академії почав працювати у королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. 1412 року був висвячений в сан священика. 18 грудня 1423 року був висвячений на капелана,[джерело?] наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.
Проявив себе вправним політиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.
1449 року Римський Папа Євгеній IV призначив його кардиналом, — Олесницький став першим ієрархом польського походження, який прийняв цей титул.
Після загибелі 1444 року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика фактично зосередив владу в країні у своїх руках.
Батько відомого астронома Миколая Коперника Ніколас у серпні 1454 був посередником між кардиналом Збіґнєвом Олесницьким та великими пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни[4].
Був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.
Помер 1 квітня 1455 року. Похований у кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.
Remove ads
Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.[5]
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads