Збіг

Збіг — примітне поєднання подій або обставин, між якими немає жодного очевидного причинно-наслідкового зв'язку. Спостереження чудових збігів може призвести до заяв про надприродне, окультне або паранормальне, або ж до віри у фаталізм — вчення про те, що події відбуватимуться в точній відповідності до призначення.

Сонячне затемнення 1999 року. Завдяки збігу Місяць закрив світло Сонця.

З точки зору статистики, збіги неминучі і часто менш чудові, ніж здається інтуїтивно. Наприклад, парадокс днів народження, показує, що ймовірність того, що двоє в групі людей народилися в один день, перевищує 50 %, коли в ній всього 23 особи^[1].

Збіг як синхронічність

Швейцарський психіатр Карл Юнг розробив теорію, яка стверджує, що чудові збіги трапляються через те, що він назвав «синхронічністю», яку він визначив як «акаузальний об'єднувальний принцип»^[2].

Деякі скептики (наприклад, Жорж Шарпак і Анрі Брош) синхронічність вважають лише прикладом апофенії. Вони кажуть, що поняття імовірності та статистичних теорем (таких, як закон Літлвуда) достатньо, щоб пояснити чудовість збігів^[3].

Чарльз Форт^[en] зібрав сотні оповідей про цікаві збіги та аномальні явища.

Збіги та причинність

Вимірювання ймовірності серії збігів — найпоширеніший спосіб відрізнити збіг від причинно пов'язаних подій.

Див. також

• Математичний збіг