Перверсія

Перве́рсія (лат. perversiō — «перегортання») або статеве збочення — термін, що описує відхилення від норми сексуальної поведінки у суспільстві. Поняття статевого збочення увійшло у вжиток з 1870-х років, коли в працях низки науковців (насамперед, Р. Крафт-Ебінга) була обґрунтована інтерпретація відхилень від нормальної сексуальності як хворобливих, що потребують лікування і підлягають віданню медицини.

Заведено вважати, що терміни «збочення» й «інверсія» вперше використані в роботі Ж. Шарко і В. Маньяна «Перетворення статевого почуття та інші сексуальні збочення» (фр. Inversion du sens génital et autres perversions sexuelles, 1882), яка була присвячена спробам «лікувати» гомосексуальність гіпнозом. Книга була перекладена російською, з якої термін перейшов в українську.

Використання терміна «статеве збочення» в медицині наприкінці XX століття розкритикували. Було зазначено, що саме по собі слово «збочення» має негативний зміст, стигматичний смисловий контекст^[1]. Крім того, з погляду сучасної медицини психічним розладом, що вимагає лікування, може визнаватися лише таке порушення, яке перешкоджає діяльності людини як члена суспільства^[2]. Крім того, концепція збочення має суб'єктивний характер, її застосування залежить від конкретного суспільства. Тому зараз замість терміну збочення (перверсія) у науковій літературі використовується термін парафілія, хоча цей термін також викликає суперечки^[1]. Тому ті сексуальні практики, які раніше позначалися як статеві збочення, нині окремими сексопатологами розглядаються як сексуальні девіації (відхилення), причому вважається, що у більшості випадків (коли відсутні критерії хворобливого розладу психіки) медичне втручання не потрібне^[3].

До кінця 20 сторіччя до перверсій також відносили гомосексуальність. Деякі лікарі намагались лікувати гомосексуальність, зокрема і з застосуванням жорстокої практики електрошокової терапії (до речі, в деяких країнах цей вид «лікування» використовується і досі). Проте, переважно, результатами такого впливу ставали розлади психіки людини. Сексуальна орієнтація або залишалась без змін, або свідомо приховувалась пацієнтом, аби припинити тортури, чи переходила в латентну стадію, як наслідок жодних результатів такі практики не дали. А в деяких випадках були причиною небезпечної для суспільства агресії з боку пацієнта.

17 травня 1990 року гомосексуальність було викреслено з переліку хвороб ВООЗ. Сучасна психіатрія не вважає гомосексуальність відхиленням, але лише одним з різновидів норми.

Remove ads

Фетишизм — виникнення лібідо на одяг протилежної статі
- Апотемнофілія — роль фетиша відіграють недоліки тіла
- Пігмаліонізм (монументофілія, іконолагнія) — роль фетишу відіграють зображення людського тіла (картини, статуї, статуетки, фотографії)
- Ретифізм — різновид фетишизму, роль фетиша відіграє взуття
Нарцисизм (аутофілія, аутоеротизм, аутоерастія) — об'єктом статевого потягу є власне тіло
- Аутоеротизм (лібідо, спрямоване на себе)
- Аутомоносексуалізм
Гетерохромофілія
Мазохізм
Садизм
Ексгібіціонізм — демонстрація статевих органів чи стосунків іншим
Педофілія — хворобливий статевий потяг до дітей, які не досягли віку статевого дозрівання або знаходяться в ранньому пубертаті
- Партенофілія — статевий потяг до зрілих незайманок
- Німфофілія — статевий потяг до молодих дівчат, юнок
- Ефебофілія — статевий потяг до юнаків-підлітків
Геронтофілія (пресбіофілія) — статевий потяг до осіб, значно старших за віком
Трансвестизм — відчуття себе особою протилежної статі
- Цисвестизм — різновид трансвестизму, пов'язаний із одяганням одягу іншої соціальної чи вікової групи
- Гомесвестизм — різновид трансвестизму, пов'язаний з одяганням одягу іншої людини своєї статі
Зоофілія — статевий потяг до тварин
Фротаж (фротеризм) — отримання статевої насолоди шляхом дотику чи тертя статевими органами до різних частин тіла обраного суб'єкта у тісняві, у натовпі, наприклад, у міському транспорті
Ворарефілія — статевий потяг бути з'їденим чи з'їсти партнера.