Захарія (цар Ізраїлю)

Захарія — цар ізраїльський, син Єровоама II; царював 6 місяців (2 Цар. 15:8).

Захарія івр. זְכַרְיָה‏‎‎‎‏‎‎‎
Захарія
14-й Цар Ізраїлю
746 — 746 до н. е.
Попередник:	Єровоам II
Спадкоємець:	Шаллум
Народження:	8 століття до н. е.
Смерть:	752 до н. е.  Ізраїльське царство
Країна:	Ізраїльське царство
Батько:	Єровоам II

Життєпис

На тридцять восьмому році Азарії, юдейського царя, став Захарія, син Єровоама, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 6 місяців. Він чинив те, що було Господеві не довподоби, як і батьки його чинили. Він не відступив від гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля. Шаллум, син Явеша, вчинив проти нього змову й замордував його в Ївлеамі, і став царем замість нього.(2 Цар. 15:8-10)

Отже Захарія став царем Ізраїля на тридцять восьмому році Азарії, юдейського царя. В. Олбрайт датує цей період 746–745 р. до н. е., а Е. Тілє відносить час його царювання до 753–752 р. до н. е.^[1]