Loading AI tools
російський радянський балетмейстер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ростислав Володимирович Заха́ров (рос. Ростислав Владимирович Захаров; нар. 7 вересня 1907, Астрахань — пом. 19 січня 1984, Москва) — російський радянський балетмейстер, режисер і педагог; доктор мистецтвознавства з 1970 року.
Захаров Ростислав Володимирович | |
---|---|
рос. Захаров Ростислав Владимирович | |
Народився | 25 серпня (7 вересня) 1907 Астрахань, Російська імперія[1] |
Помер | 15 січня 1984[2] (76 років) Москва, СРСР |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | хореограф, балетмейстер, артист балету, театральний режисер, балетний педагог, публіцист, кінорежисер |
Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової і Російський державний інститут сценічних мистецтв |
Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
Вчителі | Пономарьов Володимир Івановичd і Радлов Сергій Ернестовичd |
Відомі учні | Валамат-Заде Гафар Рустамовичd, Смирнов Ігор Валентиновичd, Чанга Євген Яновичd, Лапаурі Олександр Олександрович, Конюс Наталія Георгіївнаd, Михайло Лавровський, Шекера Анатолій Федорович, Nina Kiradzhievad, Jiří Blažekd, Libuše Hynkovád і Лукашова Іраїда Петрівна |
Заклад | Маріїнський театр |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
IMDb | ID 0952275 |
Нродився 25 серпня [7 вересня] 1907 року в місті Астрахані (нині Росія). 1926 року закінчив Ленінградське хореографічне училище (викладач Вододимир Пономарьов). Впродовж 1926–1929 років — соліст балету Української державної опери в Києві і Харкові. 1932 року закінчив режисерське відділення Ленінградського театрального технікуму (викладач Сергій Радлов).
Протягом 1934–1936 років — балетмейстер Ленінградського театру опери та балету імені Сергія Кірова; у 1936–1956 роках — балетмейстер, режисер, одночасно у 1936–1939 роках — керівник балетної трупи Большого театру у Москві. За сумісництвом у 1945–1947 роках — директор і художній керівник Московського хореографічного училища. 1948 року екстерном закінчив Ленінградський театральний інститут. З 1946 року — завідувач, з 1951 року — професор кафедри хореографії Державного інституту театрального мистецтва у Москві. Серед учнів: Гафар Валамат-Заде, Євген Чанга, Ігор Смирнов, Вітаутас Грівіцкас, Олександр Лапаурі, Наталія Конюс, Михайло Лавровский, Анатолій Шекера, Ан Сон Хі (КНДР), Надія Кіраджієва (Болгарія), Йіржі Блажек, Лібуше Хінкова, Марілена Тотова (Чехословаччина), Віра Боккадоро (Франція). Член ВКП(б) з 1951 року.
1956 року залишив Большой театр. Ставив балети в театрах Праги, Белграда і Загреба. Помер 15 січня 1984 року в Москві. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі[3].
Був режисером «танцю опричників» у художньому фільмі «Іван Грозний» (1944, режисер Сергій Ейзенштейн, «Мосфільм»), сценаристом і режисером фільму «Кришталевий черевичок» (1960). У 1951 році знявся в ролі хореографа у художньому фільмі «Великий концерт»; у 1976 році знявся в документальному фільмі «Право бути першим».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.