Зарех
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Зарех (також відомий як Заріадріс[1] і Заріадр) (вірм. Զարեհ) — цар вірменського царства Софени. Походив з вірменської царської династії Єрвандідів[2]
| Зарех Զարեհ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 212 — 188 до н. е. | ||
| Попередник: | Нерсех | |
| Спадкоємець: | Армог | |
| Народження: | 3 століття до н. е. | |
| Смерть: | 188 до н. е. | |
| Поховання: | Софена | |
| Релігія: | Вірменське поганство | |
| Рід: | Єрвандіди | |
| Батько: | Ксеркс Вірменський | |
Біографія
Зарех походив з вірменської царської династії Єрвандідів. Страбон згадує про те, що Зарех служив царю держави Селевкідів Антіоху III як полководець.
Після невдалої спроби усунути владу Селевкідів у Софені, за наказом Антіоха було вбито її царя Ксеркса. На вакантне місце правителя як сатрапа було призначено Зареха.
190 року до н. е., після поразки армії Селевкідів у битві при Магнезії, Софена здобула незалежність[3], а її правитель Зарех проголосив себе царем, ставши засновником нової вірменської династії Шахуні[4]
Відповідно до Апамейського миру 188 року до н. е. Заріардіс почав правити Софеною, Акісеною й Одомантидою, а Артаксій — Вірменією.
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.