Закон кратних відношень

Закон кратних відношень (англ. law of multiple proportions; нім. Gesetz n der multiplen Proportionen f pl) — якщо два елементи, що реагують між собою, утворюють декілька сполук, то різні масові кількості одного елемента, що сполучаються з однією і тією ж масовою кількістю другого, відносяться як невеликі цілі числа. Даний закон сформульовано в 1803 році Джоном Дальтоном. Відтак, елементи завжди з'єднуються між собою в певних масових кількостях, що відповідають їх еквівалентам.

Закон кратних відношень
Першовідкривач або винахідник	Джон Дальтон

Цей закон стосується лише дальтонідів і його зручно проілюструвати на оксидах азоту (N₂O, NO, N₂O₃, N₂O₄, N₂O₅). де масова кількість кисню, з'єднаного з однаковою масовою кількістю азоту, знаходяться у співвідношенні 1:2:3:4:5.

Інша назва — закон сталих пропорцій. Наприклад, вода утворюється в реакції між воднем і киснем із пропорцією 1 г Н на кожних 8 г О. Вуглець та кисень, реагуючи в пропорціях 3:4 чи 3:8, дають сполуки СО та СО₂ відповідно.

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• Далтона закон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.