Закон Ачербо

Закон Ачербо — італійський виборчий закон 18 листопада 1923 року, запропонований бароном Джакомо Ачербо і проведений через італійський парламент.

Суть Закону

Відповідно до Закону Ачербо, партія, яка отримала перше місце на виборах і не менше 25 % дійсних голосів, отримувала 66 % місць в парламенті. Решта мандатів розподілялися між іншими партіями згідно з пропорційною системою^[1]. На практиці закон закріпив владу фашистської партії.

Дія Закону

На виборах 1924 року, проведених згідно з новим законом, Беніто Муссоліні отримав лояльний парламент, що сприяло встановленню його диктатури. Іронія полягала в тому, що фашисти та їхні союзники домоглися на виборах підтримки 2/3 виборців, що дало б їм 2/3 місць в парламенті і при старій редакції закону.

Реакція опозиції

Італійська соціалістична партія не визнала прийняття закону і не брала участь в уряді, що дало Муссоліні ще більшу свободу дій. Опозиційні депутати сформували так званий Авентинський блок і відмовилися брати участь в роботі парламенту, чим фактично зробили його однорідно фашистським. Пізніше ряд керівників соціалістів включаючи Джакомо Маттеотті були вбиті фашистськими агентами.

Див. також

• Історія Італії

Примітки

1. Boffa, Federico. Italy and the Antitrust Law: an Efficient Delay? (PDF). — 2004. — 1 лютого. Архівовано з джерела 5 березня 2009. Процитовано 2008-10-05.

Посилання

• Вольфганг Віпперман. Європейський фашизм в порівнянні^{[недоступне посилання з квітня 2019]}