Закон Ачербо — італійський виборчий закон 18 листопада 1923 року, запропонований бароном Джакомо Ачербо і проведений через італійський парламент.
Суть Закону
Відповідно до Закону Ачербо, партія, яка отримала перше місце на виборах і не менше 25 % дійсних голосів, отримувала 66 % місць в парламенті. Решта мандатів розподілялися між іншими партіями згідно з пропорційною системою[1]. На практиці закон закріпив владу фашистської партії.
Дія Закону
На виборах 1924 року, проведених згідно з новим законом, Беніто Муссоліні отримав лояльний парламент, що сприяло встановленню його диктатури. Іронія полягала в тому, що фашисти та їхні союзники домоглися на виборах підтримки 2/3 виборців, що дало б їм 2/3 місць в парламенті і при старій редакції закону.
Реакція опозиції
Італійська соціалістична партія не визнала прийняття закону і не брала участь в уряді, що дало Муссоліні ще більшу свободу дій. Опозиційні депутати сформували так званий Авентинський блок і відмовилися брати участь в роботі парламенту, чим фактично зробили його однорідно фашистським. Пізніше ряд керівників соціалістів включаючи Джакомо Маттеотті були вбиті фашистськими агентами.
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
