Зайцева Емма Іванівна

Зайцева Емма Іванівна (нар. 2 червня 1970, м. Рівне) — українська театральна художниця. Заслужена діячка мистецтв України. Член Національної спілки театральних діячів України та Асоціації сценографів України.

Ця стаття має вигляд переліку, який краще подати прозою. (лютий 2025)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зайцева.

Коротка інформація Зайцева Емма Іванівна, Народилася ...

Зайцева Емма Іванівна
200х300
Народилася	2 червня 1970(1970-06-02) (54 роки) Рівне, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Місце проживання	Ужгород
Діяльність	сценографія
Alma mater	Рівненський державний гуманітарний університет
Жанр	сценографія
Посада	головний художник Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Ю. А. та Є. Шерегіїв
У шлюбі з	Олег Зайцев
Нагороди

Закрити

Життєпис

1985 — закінчила Дитячу художню школу (Рівне);
1989 — закінчила Туркменське державне художнє училище імені Шота Руставелі, «Театральна декорація» курс Д.Чариєва (Ашхабад, Туркменська РСР)^[1]
1996 — член Національної спілки театральних діячів України;
1998 — член Асоціації сценографів України;
1989 — 1997 — художниця-постановниця у Рівненському обласному академічному українському музично-драматичному театрі;
2001 — закінчила Рівненський державний гуманітарний університет;
з 2008 — головна художниця Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв (Ужгород);
з 2019 — викладачка Академії культури і мистецтв (Ужгород).

Авторка сценографії до 80 вистав та концертів в театрах Ашхабад, Рівне, Київ, Дніпро, Мукачево, Ужгород.

Живе і працює у м. Ужгород.

Творчість

Узагальнити

Перспектива

Оформила понад 70 вистав, серед них:

Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр

1997 — «Зачарована рукавичка» І.та Я. Злотопольских (реж. О. Мосейчук)
1997 — «Сосиски консерви та Небо в алмазах» М. Супонін (реж. В. Юрцев),
1997 — «Як наші діди парубкували» Володимира Канівця за С. Васильченко,
1997 — «Кайдашева сім'я» Івана Нечуй-Левицького (реж. Ю. Мельничук)

Мукачівський драматичний театр

2005 — казка «ХУТРЯНА ХАТИНКА» — В.Грабовського,
2006 — «ЛІСІСТРАТА» — Л.Філатого.

Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв

1999 — оперета «ТАНГО ДЛЯ ТЕБЕ» — Є.та А. — Ю.Шерегії;
2000 — «ЗАКАРПАТСЬКИЙ ВЕРТЕП-БЕТЛЕГЕМ» — А.Філіппов, «БАНКРУТ» — М.Старицьким (реж. — А.Філіппов);
2001 — оперета «ВСЕ ПОЧИНАЕТЬСЯ З ЛЮБОВІ»– Г.Голубенко, Л.Сущенко, В.Хаїт (реж. О.Зайцев), «ЛЮБИЙ СПОКУСНИК» — В.Тарасов;
2002 — «ЧОРНИЙ ДИПЛОМАТ»– В.Селезньов, «ШАМПАНСЬКОГО І КАРЕТУ»– О.Галін(реж. — А.Філіппов);
2003 — «СІМЕЙНИЙ УІК-ЕНД» — Ж.Пуаре(реж. — А.Філіппов);
2004 — оперета «О'КЕЙ, МОЙШО» — C.Кузик, «НАРЕЧЕНІ….» — В. Губарєв;
2005 — «ЧОГО ХОЧЕ ЖІНКА?» — Г.Квітка-Основ'яненко, «КРАПЛИНА НІЖНОСТІ»– А.Ніколаї(реж. — А.Філіппов), «АУДІЄНЦІЯ» — В.Гавел;
2006 —"ПОТРІБЕН БРЕХУН"– Д.Псафас(реж. — А.Філіппов);
2007 — Наталка Полтавка — І.Котляревський (реж. — А.Філіппов);
2009 —СУДНИЙ ЧАС" — І.Козак(реж. — А.Філіппов);
2010 —"ОБЕРЕЖНО ЖІНКИ" — А.Курейчик, «ДОРОГА ДО РАЮ» — Д.Кешеля(реж. Анатолій Філіппов), «ВЕЛИКЕ ЖАБЕНЯ»– Л.Устинов(реж. О. Саркісьянц);
2011 — «НАЗАР СТОДОЛЯ» — Т.Шевченко, «АМЕРИКАНСЬКА РУЛЕТКА» — О.Мардань (реж. — А.Філіппов);
2012 —"ЩО ЗАЛИШАЄМО ЛЮДЯМ ?…" — І.Чендей, С.Гержик, «ПОГРАБУВАННЯ ОПІВНОЧІ»– М.Митрович, «СВАТАННЯ НА ГОНЧАРІВЦІ» — І.Квитка — Основ'яненко(реж. — А.Філіппов);
2013 — оперета «ЗДРАСТУЙТЕ, Я ВАША ТІТОНЬКА»– Б.Томас(реж. —Анатолій Філіппов), «ТРАМВАЙ ЖАДАННЯ» — Т.Вільямс, «МАЛЮК І КАРЛСОН» — за А.Лінгред;
2014 — казка «ЦВІТ ПАПОРОТІ» — Ю.Чорі (реж. Анатолій Філіппов);
2015 — «ТУРЕЦЬКА ШАЛЬ» — А.Горін, Е.Яворський, «А В ПАРІЖІ ГАРНЕ ЛІТО…» — О.Гаврош(реж. Анатолій Філіппов);
2016 — «Орфей і Еврідіка» Жана Кокто(реж. О. Саркісьянц)
2017 — «Шаріка» оперета Ярослава Барнича(реж. Анатолій Філіппов),«Задуши мене в обіймах» А. Несина(реж. О. Саркісьянц), «Вільні метелики», «Крок від любові» за Михайлом Старицьким
2018 — «Вуйцьо з крилами» Олександра Гавроша, «День народження кота Леопольда» Аркадія Хайта, «Країна До-Ре-Мі» Хави Валаамова, «Дві Снігуроньки один Новий рік» М. Гончарова
2019 — «Жменяки» А. Філіппов за романом Михайла Томчанія; реж. Анатолій Філіппов
2020 — «Думи мої....» за Т.Шевченком (реж. — А. Філіппов);
2021 — «До ЗУСТРІЧІ З ТОБОЮ» ("Танго для тебе") - Юрія Шерегія Євген Шерегій реж. Анатолій Філіппов;
2023 — «ОДИН» - за поєзією П.Скунця (реж. — зас.арт.України В.Шершун); "СОЛОДКА ПОМСТА" ("Декоратор") - Д.Черчилля (реж. — В.Семенцов);
2024 — Наталка Полтавка — І.Котляревський (реж. — А.Філіппов); ВІСІМ ЛЮБЛЯЧИХ ЖІНОК — Р.Тома. (реж. — В.Семенцов)

Донецький академічний обласний драматичний театр (Маріуполь-Ужгород)

2022 — «КРИК НАЦІЇ» - Л.Колосович, О. Біла (реж. — зас. арт. України Л.Колосович); "МАРІУПОЛЬСЬКА ДРАМА" - О.Гаврош ;

Виставки

Персональні

2005 — «Від ескізу до вистави» (Ужгород, Мукачево)
2006 — «Театральний макет» (Мукачево)
2012 — «Театральний костюм» (Одеса)
2018 — «Ескізи життя» (Ужгород)^[2]
2019 — «Ескізи життя» (Львів)^[3] «Ескізи життя» (Одеса)^[4]
2020 — «Театр художника» (Ужгород)

Групові

1982 — «60-річчю заснування СРСР» (Рівне)
1986–1989 — «Молоді художники театру і кіно» (Ашхабад)
2005 — «Культура України в межі третього тисячоліття» (Київ)
2009, 2016 — «Міжнародний день театру» (Ужгород)
2022 — «Форум під час війни / Forum during the war UAScenography» (Київ)
2024 —«Парубок моторний: Еней очима сучасників» (Острог)

Твори художниці зберігаються приватних збірках Туркменістану, Німеччині, Рівне, Ужгород, а також в Музей книги та друкарства Острог, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького(Ужгород)

Нагороди та відзнаки

1999 — Лауреатка Премії імені братів Євгена та Юрій — Августина Шерегіїв— за оформлення вистави «Танго для тебе» — бр. Шерегії.
2000 — Лауреатка Премії імені братів Євгена та Юрій — Августина Шерегіїв — за оформлення вистави «Банкрут» — за М. Старицьким.
2003 — нагрудний знак Закарпатської ОДА «За розвиток регіону».
2005 — Лауреатка VI Міжнародного фестивалю етнічних театрів України та Єврорегіону «Етно-Діа-Сфера» у номінації: «Найкраща сценографія» — за виставу «Чого хоче жінка?» — Г.Квітка-Основяненко
2009 — Заслужений діяч мистецтв України^[5]
2009 — лауреатка Премії імені Федора Нірода — за сценографію до вистав 2008—2009 років.
2009 — лауреатка Премії імені братів Євгена та Юрій — Августина Шерегіїв — за оформлення вистави «Судний час» — І. Козака
2016 — Лауреатка Премії імені братів Євгена та Юрій — Августина Шерегіїв— за оформлення вистави «В Парижі гарне літо» — О.Гавроша.
2016 — Орден «Святої Великомучениці Варвари» Української Православної церкви Київського Патріархату.
2020 — Відзнака-хрест та Благословенна грамота Предстоятеля Православної церкви України^[6]
2023 — Лауреатка Премії імені братів Євгена та Юрій — Августина Шерегіїв— за оформлення вистави «Один» — за поезією П.Скунця.

Книги, монографії, дослідження

2022 - "ВЗАЄМОДІЯ РЕЖИСЕРА ТА ХУДОЖНИКА У СТВОРЕННІ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ ТЕАТРАЛЬНОЇ ВИСТАВИ". Збірник матеріалів конференції. Луцьк. 2022. С. 77-79.
2021 - «Театрально-декораційне мистецтво Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Ю.-А.та Є. Шерегіїв 1946—2021 роки.» — ISBN 978-617-7796-15-1
2020 - Себастьяно Серліо – філософ перспективної сцени театру Відродження. Збірник матеріалів конференції. Ужгород.2020. С.32-40.

Література

Висицька Т. Емма Зайцева //Женские фигуры в истории Закарпатья». Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2003. Кн.1, С. 122—123.
Енциклопедія сучасної України. Т.10. // Київ.- 2010. С.130,131.
Емма Зайцева: Каталог / О. Д. Зайцев // Шарк. Ужгород. — 2005. 32с.
Зайцев О. Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр. Буклет // Шарк. Ужгород. 2010.С. 8,12,20,28-30.
Зайцев О. Емма Зайцева //Майстри Закарпатської сценографії XX сторіччя. Ужгород: Шарк 1997. С.23-44.
Жилинский. И. История театрального искусства Ровенщины. Ровно.: Издатель А. Зень. 2009. С. 410, 542—543.
Кобаль В. В. Любов глядача — найвище визнання: Золоті сторінки історії та сьогодення театру Срібної Землі.Ужгород:Карпати.2010. С. 39, 45, 47, 76-79,82, 172, 194—196, 234, 246, 248.
Художник театру Емма Зайцева /О. Д. Зайцев, Л. А. Попова. Ужгород: Аутор-Шарк. 2017. 144с.: іл.
Зайцев О. Зайцева Емма Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.;
Габорець В. Емма Іванівна Зайцева //КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ’ЯТНИХ ДАТ ЗАКАРПАТТЯ НА 2020 РІК. Ужгород:TIMPANI. 2019. С.95-99.;
Неволов В. Енергія театрального живопису Емми Зайцевої /Творчі мандри через роки... Київ: Знання України, 2023. С. 96.
Зайцев О.Д. Зайцева Емма Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.

Примітки

[1]
Зайцева Емма Іванівна — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
[2]
Персональна виставка Ужгород. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
[3]
Персональна виставка Львів
[4]
Персональна виставка в Одесі. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
[5]
Указ Президента України № 1020/2009 від 8 грудня 2009 року «Про нагородження праціваників культури і мистецтв Закарпатської області». Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
[6]
Закарпатська театральна художниця отримала церковну відзнаку Православної Церкви України. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.

Джерела

Офіційний вебсайт художника [Архівовано 14 червня 2022 у Wayback Machine.]
Зайцева Емма Іванівна у соцмережі «Facebook»
Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр
Зайцева Емма головний художник [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.]
Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Нагородження Орден святої Варвари [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.