Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Завроподи (Sauropoda) — група ящіротазових динозаврів. З'явилися наприкінці тріасу, набули значного поширення у пізній юрі. До часів масового крейдового вимирання усі групи, крім титанозавринів, уже вимерли. Залишки знайдені на усіх континентах крім Антарктиди. Назву Sauropoda (від грецького «Saur» — «ящірка» і «pod» — нога) групі присвоїв Отнієл Марш у 1878 році[2].
Завроподи | |
---|---|
Аламозавр | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Архозаври (Archosauria) |
Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
Підряд: | †Sauropodomorpha |
Клада: | †Anchisauria |
Клада: | †Завроподи (Sauropoda) Marsh, 1878 |
Підгрупи[1] | |
| |
Синоніми | |
| |
Вікісховище: Sauropoda |
Знахідки повних скелетів завроподів є рідкісними. Багато екземплярів, особливо найбільших, відомі тільки за окремими кістками. Також багатьом екземплярам бракує черепів, хвостів чи кінцівок.
Останніми роками класифікація завроподів значно стабілізувалася, хоча все ще є деякі неузгодженості, як, наприклад позиція еухелопа (Euhelopus), гаплокантозавра (Haplocanthosaurus), джобарії (Jobaria) та немегтозавриних (Nemegtosauridae). Нижче наведені дві альтернативні класифікації. У деяких випадках такі родини, як вулканодонтові (Vulcanodontidae), цетіозаврині (Cetiosauridae) та омеїзаврині (Omeisauridae) не включаються, тому що їх розглядають, як парафілетичні групи, чи навіть (у випадку Camarasauridae) поліфілетичними.
Таксономія завроподів згідно з Wilson & Sereno 1998, Yates 2003, Galton 2001, та Wilson 2002[3], з рангами згідно з Benton, 2004[4].
Спрощена кладограма згідно з Wilson, 2002.[3]
Sauropoda |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Одним з джерел утворення метану, сильного парникового газу, є травоїдні ссавці, що виробляють його за рахунок ферментативного розкладання целюлози. Вчені з Глазго, Лондона і Ліверпуль, виходячи із зустрічальності кісток завроподів у верхньоюрській формації Моррісон на заході США, припустили, що гігантські рослиноїдні ящери, які, ймовірно, теж ферментували їжу і виділяли метан, могли зробити істотний вплив на клімат юрського і крейдяного періодів.
Виходячи з того, що сучасні нежуйні ссавці виробляють метану приблизно 0,18 л в день на 1 кг власної маси, було обчислено, що один апатозавр міг би виділяти 2675 л цього газу в день. Враховуючи щільність метану при стандартній температурі й тиск того періоду, це приблизно 1,9 кг на день, або 690 кг на рік. Таким чином, при певній щільності популяції завроподів і загальній площі рослинного покриву Землі близько 75×106 км2 (що становить приблизно половину площі суші в той період) загальний обсяг метану, виробленого динозаврами, міг наближатися до 520 млн т на рік.
Враховуючи дуже великі розміри завроподів, які набагато перевершують розміри будь-яких наземних ссавців, включаючи викопних гігантів, основну проблему для них представляв надлишок тепла, що утворюється в процесі травлення (гігантотермія), а не його брак. Не випадково до розмірів кита ссавці змогли дорости тільки у водному середовищі, де надлишок тепла легко відводиться в зовнішнє середовище. Водний спосіб життя завроподів, знову ж приписуваний їм у рамках колишньої парадигми, не знаходить підтвердження в викопному літописі. Так що великі стада гігантотермних ящерів, що мирно паслися на суші, цілком могли підгазовувати атмосферу в величезних обсягах[6][7][8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.