Забайкальський фронт

Забайка́льський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання Червоної армії з 15 вересня 1941 до 9 жовтня 1945 року за часів Другій світовій війні.

Забайкальський фронт
Забайкальский фронт
Радянські війська висуваються маршем маньчжурськими степами. Забайкальський фронт. Маньчжурська операція, серпень 1945
На службі	15 вересня 1941 — 9 жовтня 1945
Країна	Радянський Союз
Вид	РСЧА
Тип	фронт
Гарнізон/Штаб	Чита
Війни/битви	Радянсько-японська війна: Маньчжурська операція * Хінгано-Мукденська операція
Командування
Командувач військами фронту	Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я.
Командувач військами фронту	генерал-полковник Ковальов М. П.
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

Забайкальський фронт сформований 15 вересня 1941 року на базі Забайкальського військового округа у складі 17-ї і 36-ї загальновійськових армій. Надалі до складу фронту увійшли 39-та і 53-тя загальновійськові, 6-та гвардійська танкова і 12-та повітряна армії, а також кінно-механізована група під командуванням генерал-полковника Плієва І. О., сформована з радянських і монгольських військ. Під час німецько-радянської війни Забайкальський фронт направив на Східний фронт 16 дивізій (11 стрілецьких, 1 кавалерійську, 3 танкові, 1 мотострілецьку) і 2 бригади (стрілецьку та артилерійську); всього — близько 300 тисяч осіб, понад 2 тисяч гармат і мінометів, понад 1,4 тисячі танків.

У радянсько-японську війну 1945 року війська Забайкальського фронту брали участь у Маньчжурській операції, його формування діяли на Хінгано-Мукденському напрямку. Подолавши степи Внутрішньої Монголії і прикордонні укріплені райони на калганському, долоннорському, солуньському і хайларському напрямках, війська фронту у взаємодії з частинами монгольської Народно-революційної армії розгромили японські 44-ту і 30-ту армії 3-го фронту, частину сил 4-ї окремої армії Квантунської армії і Суйюаньску армійську групу, подолали хребет Великий Хінган і 19 серпня вийшли на рубіж Чжанцзякоу (Калган), Ченде (Жехе), Чіфен, Шеньян (Мукден), Чанчунь і Ціцікар. Після припинення опору японської армії війська Забайкальського фронту займалися роззброєнням військ противника, які склали зброю.

9 жовтня 1945 року Забайкальський фронт розформований та на його базі сформований Забайкальсько-Амурський військовий округ.

Командувачі

• генерал-лейтенант (з травня 1943 — генерал-полковник) Ковальов М. П. (вересень 1941 — липень 1945);
• Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я.(липень 1945 — жовтень 1945)

Військові формування у складі фронту

На 1 серпня 1945 року^[1]

• 17-та армія
• 36-та армія
• 39-та армія
• 53-тя армія
• 6-та гвардійська танкова армія
• кінно-механізована група радянсько-монгольських військ
• 12-та повітряна армія

Див. також

• Радянсько-японські прикордонні конфлікти
• Південно-Сахалінська операція
• Чугуївська оперативна група
• Масове вбивство в Гегенмяо
• Десант у порт Торо

Примітки

Виноски

Джерела

1. Боевой состав Советской Армии на 1 августа 1945 г. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 25 січня 2021.

Посилання

• Фронт [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
• ЗАБАЙКАЛЬСКИЙ ФРОНТ [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Забайкальский фронт (ЗабФ) [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• ЧТО СТАЛИН СКРЫЛ ОТ РУЗВЕЛЬТА(рос.)
• Забайкальский фронт(рос.)