Жуховицький Леонід Аронович

Жуховицький Леонід Аронович (рос. Жуховицкий Леонид Аронович; 5 травня 1932(19320505), Київ — 17 лютого 2023) — радянський і російський письменник, сценарист, драматург. Член Спілки письменників СРСР (1963). Заслужений працівник культури Російської Федерації (1996).

Жуховицький Леонід Аронович
Жуховицкий Леонид Аронович
Народився	5 травня 1932(1932-05-05) Київ, СРСР
Помер	17 лютого 2023(2023-02-17) (90 років)
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	драматург письменник сценарист
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Мова творів	російська
Членство	СП СРСР
Нагороди
Сайт: zhukhovitskiy.ru
Жуховицький Леонід Аронович у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в Києві в сім'ї інженерів Арона Фадєєвича Жуховицького (1901—1994) та Фаїни Осипівни Муравкіної (1908—1993), закінчив школу в Москві. На початку війни з батьками евакуювався з Москви до Томська.

Закінчив московський Літературний інститут імені Горького.

Початок активної творчої діяльності збігся з хрущовською відлигою. У прозі найвідомішим є роман «Зупинитись, озирнутися…», написаний у 1960-ті роки. Своєю найкращою роботою сам Жуховицький визнає п'єсу «Остання жінка сеньйора Хуана».

Секретар Спілки письменників Москви, автор понад 40 книг та 15 п'єс.

У березні 2014 року разом із низкою інших діячів науки та культури висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму^[1].

Фільмографія

Сценарист/драматург:

• «Короткі зустрічі» (1967, у співавт. з К. Муратовою, Одеська кіностудія)
• «Верхом на дельфіні» (1970, фільм-вистава, драматург)
• «Хочу зрозуміти» (1980, у співавт; Азербайджанфільм)
• «Дитина до листопада» (1992, Одеська кіностудія, за мотивами його однойменної повісті)

Творчість

(російською)

Проза

• «Адрес на обложке». — М., 1961.
• «Я сын твой, Москва». Повесть. — М., 1963.
• «Иду за журавлем». — М., 1966.
• «Остановиться, оглянуться». Роман. — М., 1969.
• «Легенда о Ричарде Тишкове». Рассказы и повесть. — М., 1972.
• «Может, редко встречаемся?» — М., 1974.
• «Костер по четвергам». — М., 1976.
• «Банан за чуткость». — М., 1977.
• «Ключ от города». — М., 1983
• «Любовь на третьей полосе». — М., 1981.
• «Только две недели». Повести. — М., 1982.
• «Витязь на распутье». М., 1983.
• «Избранное». / Предисл. С. Чупринина. — М., 1983.
• «Докажите ценность любви». — М., 1987.
• «Попытка пророчества». — М., 1987.
• «О любви». — М., 1989.
• «Открытое письмо читателю». — М., 1989.
• «Помоги своей судьбе». — М.:, Политиздат, 1989.
• «Все, в чём вы нуждаетесь…» — М.: Политиздат, 1990.
• «Девочка на две недели». — М., 1991.

Друкує прозу, есе та статті в журналах:

• «Новый мир» (1986, № 8),
• «Литературное обозрение» (1991, № 10; 1992, № 2),
• «Аврора» (1993, № 1),
• «Кольцо „А“» (№ 2, 1995),
• «Мы» (напр., 1995, № 6),
• «Огонёк» (1995, № 34).

П'еси

• «Возраст расплаты» (1968)
• «Выпьем за Колумба!» (1971)
• «Орфей: Легенда о Ричарде Тишкове» (1974)
• «Жужа из Будапешта» (1976)
• «Ночлег в чужой квартире» (1976)
• «Одни, без ангелов» (1976)
• «Система тревоги» (1976)
• «Волк на дереве» (1977, в соавт. с С. Козловым)
• «Песенка о любви и печали» (1980)
• «Серебряная труба» («Трубач на площади») (1980)
• «Всего две недели» (1981)
• «Я тоже хожу по канату» (1984)
• «Принцесса и трубочист» (1986)
• «Последняя женщина сеньора Хуана»
• «Верёвка и нитка»
• «Могила неизвестного поэта»
• «Ребёнок к ноябрю»

Примітки

1. «Новая газета»: Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры в поддержку позиции Владимира Путина по Украине и Крыму (13 марта 2014)

Джерела

• http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/129798 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.kino-teatr.ru/kino/screenwriter/sov/241656/works/ [Архівовано 2 квітня 2017 у Wayback Machine.]