Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Жуль Ренар | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Pierre-Jules Renard | ||||
 Жуль Ренар близько 1900 року | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Pierre-Jules Renard | |||
| Народився | 22 лютого 1864 Шалон-дю-Мен | |||
| Помер | 22 травня 1910 (46 років) Париж | |||
| Поховання | Q30012604? | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | Франція | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | французька | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Жуль Ренар у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жуль Рена́р (фр. Pierre-Jules Renard, 22 лютого 1864, Шалон-дю-Мен, деп. Майєнн — 22 травня 1910, Париж) — французький письменник.
Рано втратив обох батьків. Навчався в ліцеї міста Невера, де жив у пансіоні. 1881 року переїхав до Парижа, щоб вступити в Еколь Нормаль, проте відмовився від цього плану за браком грошей. Підробляв гувернерством, перебивався випадковими заробітками, літературною поденщиною.
З 1887 року зблизився з членами салону Рашильд, мав творчі стосунки з новим видавництвом «Меркюр де Франс», проте не поділяв його символістської програми, зокрема — рішуче не приймав творчості Малларме. 1894 року познайомився з Тулуз-Лотреком, який ілюстрував збірку Ренара «Природні історії» (1894) та написав портрет письменника.
У період справи Дрейфуса Ренар прийняв сторону дрейфусарів, виступав проти агресивно-націоналістичних настроїв, що охопили в той період французьке суспільство. Був близький до соціалістів, друкувався в заснованій Жоресом газеті «Юманіте». 1904 року був обраний від партії соціалістів мером бургундського містечка Шитрі-ле-Мін (тут жив його батько, а з дворічного віку жив він сам).
1907 року був обраний членом Гонкурівської академії, його кандидатуру висунув Октав Мірбо.
На тексти з книги Ренара «Природні історії» написав музику Моріс Равель. Повість «Рижик» була екранізована 1932, 1952, 1972, 1996, 2003 року. Про письменника знято документально-ігровий фільм «Жуль Ренар, життя і творчість» (1972)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
