Loading AI tools
українська волейболістка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ірина Ігорівна Жукова (нар. 22 листопада 1974, Київ, Українська РСР, СРСР[1]) — українська волейболістка, зв'язуюча. Гравчиня національної збірної[2]. Переможець клубного чемпіонату світу і Ліги європейських чемпіонів.
Ірина Жукова | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Україна |
Народження | 22 листопада 1974 (49 років) Київ, СРСР |
Зріст | 179 см |
Вага | 70 кг |
Чоловік | Сергій Голотов[ru] |
Спорт | |
Країна | Україна |
Вид спорту | волейбол |
Спортивне звання | |
Команда | Rabita Bakud |
Нац. збірна | Україна |
Статус професіонала | 1992 |
Завершення виступів | 2013 |
Жукова Ірина Ігорівна у Вікісховищі |
Народилась і виросла в Києві. У чемпіонаті України виступала за одеську «Джінестру» і черкаське «Хімволокно».
2001 року переїхала на Апеннінський півострів. У першому сезоні її «Модена» здобула перемоги на груповому етапі Ліги європейських чемпіонів над іспанським «Тенеріфе», німецьким «Шверінером», румунською «Університатією» і у чвертьфіналі — над турецьким «Вакифбанком»[en]. Вирішальні ігри проходили в Нижньому Тагілі. Важким виявився півфінал проти єкатеринбурзької «Уралочки»[en], який тривав майже дві години і п'ять сетів. У фіналі команда Жукової перемогла іншого представника Італії — «Капо Суд» із Реджо-Калабрії (3:0). На внутрішній арені «Модена» була серед лідерів у всіх турнірах: четверте місце в чемпіонаті[it] і виступи в півфіналах національного кубка[it] і суперкубка[it].
Наступного сезону захищала кольори діючого чемпіона з Реджо-Калабрії. Після 5 турів групового раунду Ліги чемпіонів «Капо Суд» мав реальні шанси на вихід до стадії плейоф, але команда була дискаліфікована через дозаявку в березні 2001 року з порушенням регламенту румунсько-бразильської волейболістки Кристіни Пірв[en]. Також клуб позбавили чемпіонського титулу. Морально надломлена команда поступилася у чвертьфіналі чемпіонату «Модені» і була розформована.
Ірина Жукова повернулася до «Модени». Сезон команда розпочала з перемоги в суперкубку завдяки виграшам у команд з Новари і Бергамо. У групі Ліги чемпіонів здобули по дві перемоги над «Уралочкою» та турецьким «Еджзаджибаши» та поділили очки з бакинським «Азеррейлом»[en]. У плейоф були сильнішими за іспанський «Дієго Порселос» з Бургоса і ввійшла до «Фіналу чотирьох» у польському місті Піла. У півфіналі «Модена» поступилася французькій команді «Канни», за яку виступала Олександра Фоміна, а в матчі за третє місце — «Фоппапедретті» (Бергамо). Бергамаскам поступилися у чвертьфіналі Серії А, а Жукова перейшла до цього клубу.
У сезоні 2003/2004 «Фоппапедретті» виграв національний чемпіонат і Кубок ЄКВ, наступного італійський суперкубок і Лігу чемпіонів. В інших турнірах клуб Джованні Капрари[en] доходив до фіналу, але у вирішальних іграх поступався командам з Новари і Перуджі. Жукову визнали найкращою на своїй позиції в розіграші Ліги чемпіонів. Серед її партнерок у Бергамо була українка Тетяна Вороніна, хорватка Майя Поляк[en], німкеня Ангеліна Грюн[en], італійки Серена Ортолані і Франческа Піччініні.
2005 року зробила перерву в спортивній кар'єрі, повернула до Черкас, народила сина і повернулася у волейбол у складі місцевої команди, яка у той час мала назву «Круг», а очолював її чоловік Жукової Сергій Голотов[3]. Того сезону черкаський клуб зробив дубль на внутрішній арені, а Жукову визнали найкращим гравцем чемпіонату.
Почали надходити пропозиції про продовження виступів за кордоном і спортсменка обрала команду з підмосковного Одинцова. У грудні «Заріччя» стало володарем національного кубка завдяки перемозі над московськом «Динамо» в п'яти сетах. Жукову визнали найкращою зв'язуючою «Фіналу чотирьох». На початку в Іспанії пройшли вирішальні матчі Ліги чемпіонів. У півфіналі підмосковна команда перемогла місцеву «Мурсію», а у фіналі поступилася італійській «Перуджі» (у складі якої виступала Тетяна Артеменко[4]). Потім була півфінал чемпіонату Росії проти омського «Спартака», у якому Жукова отримала травму коліна і вже без її участі «Заріччя» вперше в своїй історії виграло чемпіонський титул.[5]. Наступного сезону команда посіла третє місце у кубку і знову грала у фіналі першості, але цього разу сильнішим було «Динамо». Всього за два сезони провела в чемпіонаті Росії 41 матч і набрала 101 очко.[6][7]
Після річної перерви стала гравцем бакинської «Рабіти», найсильнішого клубу Азербайджану того часу. Три сезони поспіль завершувала національний чемпіонат на першій позиції і в цей час чотири рази грала у фіналах міжнародних офіційних клубних турнірів. У березні 2011 її команда поступилася у фіналі Ліги чемпіонів стамбульському «Вакіфбанку» (3:0). У жовтні бакинки взяли реванш у вирішальній грі клубного чемпіонату світу, що проходив у Катарі. Для перемоги знадобилося три сети, а до основного складу «Рабіти» входили Наташа Крсманович[en], Наталія Мамедова, Міра Голубович[en], Наташа Осмокрович[en], Саня Старович[en] і Ірина Жукова[8]. У лізі чемпіонів того сезону азербайджанський клуб дійшов до чвертьфіналу, де поступився польському «Атом Трефлю» із Сопота. У сезоні 2012/2013 її партнеркою була Олександра Фоміна. Восени бакинки поступилися трофеєм клубного чемпіонату світу команді з бразильського міста Озаску, а навесні, у фіналі Ліги чемпіонів, — «Вакіфбанку»[9].
Очолювала волейбольну команду «Прометей» з Кам'янського, переможця міжнародного турніру пам'яті Ігоря Лисенка в Полтаві (2017 рік)[10]. Влітку 2018 року стала помічником головного тренера київського «Фаворита»[11].
Роки | Команди |
---|---|
1992—1994 | «Джінестра» (Одеса) |
1996—2000 | «Хімволокно» (Черкаси) |
2000—2001 | «Модена»[it] |
2001—2002 | «Каффе Сессо» (Реджо-Калабрія)[it] |
2002—2003 | «Модена» |
2003—2005 | «Фоппапедретті» (Бергамо) |
2006—2007 | «Круг» (Черкаси) |
2007—2009 | «Заріччя» (Одинцово) |
2010—2013 | «Рабіта» (Баку)[en] |
Командні досягнення:
Особисті досягнення:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.