Жозе Роберто де Олівейра
бразильський футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жозе Роберто де Олівейра або просто Зе Роберто (порт.-браз. José Roberto de Oliveira / Zé Roberto; нар. 9 грудня 1980, Ітумбіара, Гояс, Бразилія) — бразильський футболіст, атакувальний півзахисник.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Жозе Роберто де Олівейра | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 9 грудня 1980 (44 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ітумбіара, Гояс, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 170 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Бразилія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | атакувальний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1996—1997 | «Куритиба» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Зе Роберто народився в місті Ітумбіара, штат Гояс. Вихованець «Куритиби», на початку кар'єри перебував у заявках «Мірассола» та «Жувентуса» (Сан-Паулу). У 2000 році опинився в «Крузейро», який пізніше того ж року віддав його в оренду одному з грандів португальського футболу, «Бенфіці». Однак не зміг там закріпитися, тому через півроку він виїхав із Португалії до Бразилії. Повернувшись у Бразилію, «Крузейро» домовився про трансфер гравця з «Португезою», яка незабаром продала його «Віторії». І саме у «Віторії», під час виступів у чемпіонаті Бразилії 2002 року, Зе Роберто вперше дебютував на національному рівні. Залишався в Леао Байяно до 2004 року, після чого його продали в японський клуб «Касіва Рейсол», де грав лише один рік і повернувся до червоно-чорних у 2005 році.
У 2005 році підписав контракт з «Ботафогу». Його контракт містив пункт, який дозволяв роботодавцю звільнити гравця, якщо той проявить недисциплінованість. В «Альвінегро» Зе Роберто став одним із визначальних гравців команди, яка виграла Лігу Каріока 2006, а також потрапив у номінацію на нагороду Craque do Brasileirão у тому ж році на позиції правого півзахисника. У 2007 році став ключовим гравцем у тактичній схемі тренера Куки, так званій Каруселі Альвінегро, яка виграла Трофей Ріо. Завдяки вдалим виступам зумів знову привернути увагу європейських клубів[1]. Однак проблеми з дисципліною, які проявилися під час Серії А 2007, призвело до його виключення з команди. Спійманий за розвагою в нічному клубі Салвадору після того, як попросив відпустку за станом здоров’я, Зе Роберто зрештою був відсторонений від вирішальної гри проти «Сан-Паулу», на той час двох найкращих команд чемпіонату Бразилії. Зазнавши поразки в цій грі, «Ботафого» продовжував демонструвати невдалі результати, і в підсумку Кука попросив керівництво повернути його до команди[2]. Зе Роберто повернули, але гравець не зміг повернути «Ботафого» в боротьбу за національний титул, незважаючи на вдалі виступи.
У серпні 2007 року представники гравця домовилися про перехід за 3 мільйони євро з «Ботафогу» до «Шальке 04». 4 січня 2008 року сторони оформили угоду, і Зе Роберто приєднався до німецького клубу[3][4]. Дебютував за «Шальке 04» 3 лютого 2008 року в переможному (4:1) поєдинку проти «Штутгарта», в якому відзначився голом на 90-й хвилині, лише через 33 секунди після виходу на футбольне поле замість Івана Ракитича. Після того, як Зе Роберто повідомив бразильським ЗМІ під час зимової перерви сезону 2008/09, що він не повернеться в Гельзенкірхен на до початку тренувальних зборів «Шальке», зрештою він виконав обіцянку і не повідомив про своє рішення «Шальке» безпосередньо. Клуб розцінив його дії як порушення умов трудового договору[5]. 12 грудня 2008 року орендований «Фламенгу» до кінця сезону. Зе Роберту провів свій перший матч за «Фламенгу» 4 лютого 2009 року, в поєдинку переможному (4:1) проти «Мескіти» на Маракані, в якому провів 72 хвилини. Через шість хвилин після виходу на футбольне поле відзначився своїм першим голом за нову команду[6][7] 21 жовтня 2009 року оголосив про своє бажання залишитися у «Фламенгу» й після закінчення терміну орендного договору. Після зимової перерви, 6 січня 2010 року, із запізненням повернувся до Гельзенкірхена[8].
У травні 2010 року домовився про перехід у «Васко да Гама», з яким підписав контракт, розрахований до липня 2011 року (починав діяти з серпня 2010 року)[9]. У січні 2011 року перейшов до «Інтернасьйоналя» (Порту-Алегрі), а через рік — перейшов до «Баїя». 29 серпня 2013 року, через декілька місяців після відходу з «Баїї», підписав контракт з «Фігейренсе». У 2014 році підписав контракт з «Бразильєнсе»[10]. У 2015 році прийняв запрошення «Ботафогу» (Рібейран-Прету)[11]. За «Триколорів Рібейрана» 34-річний півзахисник провів 11 матчів і відзначився 2-ма голами у Лізі Пауліста 2015 року.
Завершення кар'єра
Зе Роберто, який грав за «Ботафогу» у Лізі Паулісти 2015, пояснив, що відстань і слабкий контакт із родиною, особливо з дружиною та восьмирічним сином, вплинули на його рішення.
У Салвадорі в телефонному інтерв'ю виданню Globo Esporte зазначив, що рішення прийнято, і він змінить його, лише якщо отримає «невідмовну» пропозицію або щось ближче до дому, щоб мати можливість частіше бачитися з родиною[12].
 |
Я маю намір завершити. Я розмовляв з дружиною, і вона сказала, що мій син дуже сумує, і я теж сумую за ним, гуляючи. Я планую завершити, щоб побути зі своєю родиною. Мені потрібно побачити їх |  |
Статистика виступів
Клубна
| Клубні виступи | Ліга | |||
|---|---|---|---|---|
| Сезон | Клуб | Ліга | Матчі | Голи |
| Бразилія | Ліга | |||
| 2000 | «Крузейро» | Серія A | 3 | 0 |
| 2001 | «Португеза Деспортос» | Серія A | 0 | 0 |
| 2002 | Віторія | Серія A | 8 | 3 |
| 2003 | 36 | 6 | ||
| Японія | Ліга | |||
| 2004 | «Касіва Рейсол» | Джей-ліга 1 | 18 | 1 |
| Бразилія | Ліга | |||
| 2005 | «Віторія» | Серія B | 0 | 0 |
| 2005 | «Ботафогу» | Серія A | 17 | 3 |
| 2006 | 30 | 9 | ||
| 2007 | 24 | 2 | ||
| Німеччина | Ліга | |||
| 2007/08 | «Шальке 04» | Бундесліга | 3 | 1 |
| 2008/09 | 0 | 0 | ||
| Бразилія | Ліга | |||
| 2009 | «Фламенгу» | Серія A | 25 | 5 |
| Німеччина | Ліга | |||
| 2009/10 | «Шальке 04» | Бундесліга | ||
| Країна | Бразилія | 143 | 27 | |
| Японія | 18 | 1 | ||
| Німеччина | 3 | 1 | ||
| Загалом | 164 | 29 | ||
Flamengo career statistics
- (Станом на 6 грудня 2009 року)
| Клуб | Сезон | Ліга Каріока | Серія A Бразилії | Кубок Бразилії | Кубок Лібертадорес | Південноамериканський кубок | Загалом | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Асисти | Матчі | Голи | Асисти | Матчі | Голи | Асисти | Матчі | Голи | Асисти | Матчі | Голи | Асисти | Матчі | Голи | Асисти | ||
| «Фламенгу» | 2009 | 14 | 3 | 4 | 25 | 5 | 2 | 4 | 2 | 0 | - | - | - | 1 | 0 | 0 | 44 | 10 | 6 |
згідно зі зведеними джерелами на.[13]
Досягнення
- «Віторія»
Ліга Баїяно
Чемпіон (3): 2002, 2003, 2005
- Кубок Нордесте
Володар (1): 2003
- «Ботафогу»
Ліга Каріока
- Чемпіон (1): 2006
Кубок Гуанабара
- Володар (1): 2006
.svg){kind=small}
- «Фламенгу»
Серія A Бразилії
- Чемпіон (1): 2009
- Ліга Каріока
- Чемпіон (1): 2009
Трофей Ріо
- Володар (1): 2009
- Трофей Рей ду Ріо
- Володар (1): 2009
- «Інтернасьйонал»
Ліга Гаушу
- Володар (1): 2011
- Кубок Феррупілья
- Володар (1): 2011
- «Баїя»
- Ліга Баїяно
- Чемпіон (2): 2012[14], 2015
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.