Сергій Вікторович Жигунов (рос. Серге́й Ви́кторович Жигуно́в ; ( 2 січня 1963 (1963-01-02 ) , Ростов-на-Дону ) — радянський і російський актор , кінорежисер , кінопродюсер , сценарист . Заслужений артист Російської Федерації (1995 ).
Коротка інформація Сергій Жигунов, рос. Сергей Жигунов ...
Сергій Жигунов рос. Сергей Жигунов Ім'я при народженні Сергій Вікторович Жигунов Народився 2 січня 1963 (1963-01-02 ) (61 рік) Ростов-на-Дону РРФСР СРСР Громадянство СРСР Росія Діяльність актор кінопродюсер сценарист кінорежисер ведучий поет поет-пісняр телеведучий телеактор Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна 1986 Роки діяльності 1983 Партія Єдина Росія IMDb nm0955671
Нагороди та премії
Сергій Жигунов у Вікісховищі
Закрити
Путініст. Фігурант бази даних центру «Миротворець» за неодноразове незаконне відвідування тимчасово окупованого Криму.[1] вторгнення Росії в Україну .
Народився 2 січня 1963 року в Ростові-на-Дону .
Закінчив акторський факультет Театрального училища ім. Б. Щукіна (1986 ). Генеральний директор ТО «Студія Шанс», продюсер телесеріалів: «Королева Марго», «Графиня де Монсоро» (1997) та ін.
У кіно і серіалах зіграв більше п'ятдесяти ролей («Гардемарини, вперед!» (1987, Олександр Бєлов (озвучив О. Меньшиков' ) «Віват, гардемарини!» (1991, Олександр Бєлов (озвучив О. Домогаров ), «Королева Марго» (1997, Аннібал де Коконнас ), «Моя прекрасна нянька» (2004—2009, Максим Вікторович Шаталін ) тощо).
Грав в українських стрічках: «Два гусари» (1984), «Фатальні діаманти» (1992), «Серця трьох» (1992), «Принцеса на бобах» (1997, Приз фестивалю російського кіно, Онфлер, 1997).
2022—2023 року зняв пропагандистський фільм для дітей «Три друга, скарб і матрос Кішка» в анексованому РФ Криму , зокрема в Севастополі, Ялті та Гурзуфі[2]
Колишня дружина — Вікторія Новікова (до 2007)[3]
Дружина — Вікторія Ворожбит (з 2021)[4]
Публічно закликав до агресивної війни, виправдовував і визнавав законною збройну агресію Росії проти України.[5] [6]
6 січня 2023 року, через вторгнення Росії в Україну , внесений до списку санкцій України , передбачається блокування активів на території країни, припинення виконання економічних і фінансових зобов'язань, припинення культурних обмінів і співпраці, позбавлення українських держнагород.[7]
1983 — Клятвенний запис — Свечін
1983 — Визнати винним — Андрій
1984 — Два гусари — Михайло Васильович Ільїн
1984 — Доручити генералу Нестерову...nbsp ;— Клочков
1984 — Шанс — Олександр Грубін
1985 — Валентин і Валентина — Карандашов, студент
1985 — Увага! Всім постам ... — напарник Віктора Кольцова
1985 — Заповіт — Іван Крилов
1985 — Право любити
1985 — Страховий агент — хлопець в метро
1986 — По головній вулиці з оркестром — Жигунов, лейтенант міліції
1986 — Остання дорога — Василь Чичерін, корнет
1987 — Гардемарини, вперед! — Олександр Бєлов
1988 — Пілоти — Володимир Матюхін, молодший лейтенант
1989 — Лава — російський офіцер у сцені «Бал у сенатора»
1989 — Поїздка у Вісбаден — Дмитро Санін
1990 — Підземелля відьом — Андрій Брюс
1991 — Віват, гардемарини! — Олександр Бєлов
1991 — СекСказка — Макс
1992 — А ось і я… (короткометражний)
1992 — Фатальні діаманти
1992 — Річард Левине Серце — Кеннет, лицар Шотландський
1992 — Серця трьох — Генрі Морган
1993 — Лицар Кеннет — Кеннет, лицар Шотландський
1996 — Королева Марго — граф де Коконнас
1997 — Принцеса на бобах — Дмитро Пупков
2000 — Новий рік у листопаді — Назар Величко
2001—2002 — Ніро Вульф і Арчі Гудвін — Арчі Гудвін
2002 — Вовочка — епізод
2003 — Пан або пропав — Дмитрович «Веласкес»
2003 — Вбити вечір — Віктор
2004 — Гра на вибування — Ілля Борисович Молотов, банкір
2004 — Кадети — учитель
2004 — Нові пригоди Ніро Вульфа і Арчі Гудвіна — Арчі Гудвін
2004—2008 — Моя прекрасна нянька — Максим Вікторович Шаталін, продюсер
2005 — Зірка епохи — Анатолій Сєдов, льотчик
2006 — Мій генерал — Федір Тучков
2006 — Саквояж зі світлим майбутнім — Марков, книжковий видавець
2007 — Шекспіру і не снилося — Мавродій
2008 — Заповіт ночі — лорд Редкліф
2008 — Нова Земля — полковник
2009 — Десять зим — Федір
2010 — Рита — Андрій Сергійович
2010 — Щастя за контрактом — Сергій Павлович Одинцов, олігарх
2011 — Про нього — Денис, музичний продюсер
2011 — Відкрийте, це я — Оскар
2011 — Піраньї — Віктор Сергійович Лесницький
2012 — Вероніка. Втрачене щастя — Парменков
2012 — Одного разу в Ростові — Сергій Миколайович Колесников, майор КДБ
2012 — Перці — Сергій, артист
2013 — Вероніка. Втікачка — Парменков
2013 — Справа честі — Вадим Євгенович Садальський, олігарх
2013 — Скліфосовський — Саша, чоловік Марини Нарочінської
2013 — Торговий центр — Едуард Олександрович Фадєєв, власник торгового центру
2014 — Професіонал — Антон Чуб, міжнародний торговець зброєю
2014 — Таємниця чотирьох принцес — Король
2014 — Дізнайся мене, якщо зможеш — Сергій Володимирович Войцеховський
2015 — Обраниця — Віктор, психіатр
2016 — Втікачі родичі — Борис Андрійович Чуйкин
1992 — Серця трьох
1992 — Чорний квадрат
1996 — Королева Марго
1997 — Графиня де Монсоро
1997 — Принцеса на бобах
1998 — Сьомий перстень чаклунки
1999 — Що сказав небіжчик
2000 — Місяцем був повний сад
2000 — Новий рік у листопаді
2001—2002 — Ніро Вульф і Арчі Гудвін
2002 — Вовочка
2003 — Колодязь (короткометражний)
2003 — Пан або пропав
2004 — Кадети
2004 — Нові пригоди Ніро Вульфа і Арчі Гудвіна
2006 — З полум'я і світла
2006 — Викрадення горобця
2007 — Гальмівний шлях
2007 — Шекспірові і не снилося
2008 — Заповіт ночі
2011 — Про нього
2011 — Піраньї
2012 — Одного разу в Ростові
2013 — Горюнов
2013 — Доктор Смерть
2013 — Три мушкетери
2014 — Чуже
2015 — Гастролери
Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.274;
Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.427-428. 
СРСР
Росія
Сергій Жигунов у Вікісховищі
