Железняк Олеся Володимирівна

Олеся Володимирівна Железняк (нар. 11 листопада 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — російська актрка театру, кіно та дубляжу, телеведуча та співачка українського походження. Заслужена артистка Російської Федерації (2020)^[2].

Железняк Олеся Володимирівна
Олеся Владимировна Железняк
Зображення
Народилася	11 листопада 1974(1974-11-11)[1] (50 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка, ведуча, телеведуча, акторка дубляжу, співачка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Заклад	Театр Ленком
Роки діяльності	2000 — дотепер
IMDb	nm1127988
Нагороди та премії
Театральна премія «Чайка»d (2002)
olesyazheleznyak.ru
Железняк Олеся Володимирівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Железняк.

Попри українське коріння та роки праці в українських серіалах, підтримує путінський режим і виправдовує війну в Україні^[3][4][5]. Фігурантка бази даних центру «Миротворець» (незаконна гастрольна діяльність в анексованому РФ Криму)^[6].

Біографія

Народилася 11 листопада 1974 року в Москві^[7]. У дитинстві займалася в хореографічній студії^[7][8].

У 1999 році закінчила Російську академію театрального мистецтва (курс Марка Захарова) і була прийнята до групи Московського театру імені Ленінського комсомолу. Першим її спектаклем був «Варвар та єретик»^[8][9]. Стала популярною після успішного кінодебюту у фільмі «Конвалія срібляста».

Брала участь у шоу «Льодовиковий період-2» у парі з Максимом Марініним, була ведучою проєкту телеканалу НТВ «Ти суперстар!».

У 2015 році дублювала роль Печалі у мультиплікаційному фільмі «Думками навиворіт».

Родина

• Батько: Володимир, помер, працював вантажником.
• Мати: Лідія, померла, працювала швачкою.
• Старша сестра, Людмила, за фахом бібліотекарка, працює менеджеркою.
• Старша сестра, середня з усіх, Оксана, за фахом продавчиня, працює менеджеркою.

Особисте життя

Одружена з актором Спартаком Сумченком (нар. 1973). У подружжя четверо дітей: Савелій (нар. 12 серпня 2003), Агаф'я (нар. 6 листопада 2006), Прохор (нар. 7 листопада 2010)^[10][11] та Хома (нар. 8 листопада 2013)^[12][13].

Творчість

Ролі у театрі

Ленком

• 1997 — «Варвар і єретик» за романом «Гравець» Федора Достоєвського. Режисер: Марк Захаров^[8]
• «Візит старої дами» Фрідріха Дюрренматта. Режисер: Олександр Морфов — Клара Цаханассьян, дружина Ілла^[14]
• «Юнона та Авось»
• «Божевільний день, або Одруження Фігаро»
• «Містифікація»
• «Жорстокі ігри» Олексія Арбузова
• «Королівські ігри» Григорія Горіна
• 2001 — «Блазень Балакірєв» за п'єсою Григорія Горіна. Режисер: Марк Захаров
• «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова. Режисер: Марк Захаров

Незалежний театральний проект

• 2002 — «Трактирниця»^[15] за п'єсою Карло Ґольдоні — Деяніра
• 2004 — «Боїнг-Боїнг»^[16] по пьесе Марка Камолетти
• 2005 — «Жорстокі танці»^[17] Танцювальний марафон за мотивами роману Хораса Маккоя «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» — Сюзі

Театр на Малій Бронній

• «Веселе життя і сумна смерть французької артистки Адрієнни Лекуврер» Ежена Скріба — Адрієнна Лекуврер

Театральне агентство «Арт-Партнер XXI»

• 2004 — «Бєстолоч» Марка Камолетті. Режисер Р. Самгін — Ганна
• 2015 — «Сеанс гіпнозу для сімейної пари» за п'єсою В. Сигарьова «Детектор брехні». Режисер Георгій Цнобіладзе — Надія

Сучасний театр антрепризи

• «Вокзал на трьох». Режисер: Роман Самгін

Театральна компанія «Маскарад»

• 2011 — «Ліс» Олександра Островського. Режисер Р. Самгін — Уліта
• 2012 — «Пігмаліон» Бернарда Шоу. Режисер Р. Самгін — Еліза Дуліттл
• 2015 — «Дуенья» Р. Шерідан. Режисер Р. Самгін — Дуенья
• 2019 — «СУПЕРSTARS» Режисер Р. Самгін — Лола Бенкс

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
2000	ф	Вітрина	Варя Шилкіна
2000	ф	Конвалія срібляста	Зоя Мисочкіна, провінційна дівчина, що стала «зіркою»
2002	с	Провінціали	Кармен
2002	с	Фитиль (випуск №418 «Школа вичавлювання»)	шкільна вчителька
2002	тф	Блазень Балакірєв	Дуня
2003	с	Замислив я втечу	Іра
2004—2005	с	Обережно, Задов!	директор музею[18] (1 сезон: 1 серия) / Света (2 сезон: 12 серия)
2004—2006	с	Моя прекрасна нянька	Галя Копилова
2005	с	Парі	покоївка
2006	с	Великі дівчатка	дівчина
2006	с	Веселі сусіди	Олена Василівна Харіна
2006	с	Московська історія	Зінаїда
2007	с	Королі гри	Елла Ручейкіна
2008	с	Любов на районі	Ксю, мама Ані
2008	с	Моя прекрасна нянька 2. Життя після весілля	Галя Копилова
2008	ф	Парі	Катя
2009	с	Сільська комедія	Нонна Громова
2009	ф	Кохання у великому місті	Пелагея
2009	ф	Зовсім інше життя	таксистка Шура
2009	ф	Диво	Аня Андрєєва
2010	ф	Як козаки...	знімалася
2010	ф	Борцю не боляче	мати Славика
2010	с	Свати 4	Лариса
2011	с	Свати 5	Лариса
2011—2012	с	Молодята	Яна, що вигулює собак, подруга Андрія Петровича (2-й сезон)
2012	ф	8 перших побачень	Зінаїда Іванівна, менеджерка
2012	ф	Білий мавр, або Інтимні історії про моїх сусідів	агент Михайла Речнікова
2012	ф	Нічна зміна	«чай-кава»
2012	ф	Няньки	Валентина, керівниця агентства
2012	ф	Зі мною ось що відбувається	Настя
2012	с	Свати 6	Лариса
2015	ф	Лікар	Поліна
2015	ф	Чужа мила	Антоніна Іванівна Капустіна
2015	ф	Пуанти для плюшки	Ольга, сусідка Наталії
2016	ф	Країна чудес	Людмила Сергіївна, мати нареченого
2017	ф	Везучий випадок	Маша, дружина Валери
2018	ф	День до	Соня Парамонова
2020	с	СидЯчивдома	Тетяна Іллівна
2020	с	Казанова	Лариса Тимурівна Погосян, директорка колгоспного ринку в Ростові-на-Дону
2020	с	Міс Поліція	Марина
2021	с	Ку-Ку	Лариса
2021	с	Свати 7	Лариса
2021	с	Товариш майор
2021	ф	Молоко	жінка в парку
2021	с	Гранд 5
2022	ф	бути	бабуся
2022	с	Орлінська Таємниця Венери
2022	с	Орлінська Стріли Нептуна
2023	ф	Яга	Кікімора

Дубляж

• Головоломка / Inside Out — Смуток
• Папуга Club — мавпа Джульєта
• Лентяйка Василіса — равлик
• Гурвінек. Чарівна гра — Міс Сіскін

Телебачення

• 2007 — Ти — суперстар
• 2016 — ведуча ток-шоу «Вечірній Краснодар».

Дискографія

• 1999 — Ностальгия
• 2006 — Я продолжаю жить
• 2009 — Телефонный разговор
• 2012 — Кафешка

Визнання та нагороди

• Лауреатка премії «Чайка-2002» та премія газети «Московський комсомолець» за роль у виставі «Приборкання приборкувачів»
• Лауреатка премії Міжнародного фонду ім. Є. П. Леонова та премії «Дебют» за участь у виставі «Жорстокі ігри»^[19]
• Премія газети «Московський комсомолець» за роль у виставі «Блазень Балакірєв»
• Лауреатка премії Міжнародного фонду ім. Є. П. Леонова та премії «Московські дебюти» за роль у спектаклі «Візит дами» (сезон 2008—2009)
• Заслужена артистка РФ (2020)^[20].
• Лауреатка премії «Кришталева турандот» (2021) за найкращу жіночу роль — Голда в «Поминальній молитві» театру «Ленком Марка Захарова»^[21].

Санкції

Олеся Железняк засуджується за порушення Державного кордону України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. Незаконна гастрольна діяльність в анексованому Криму. Железняк є фігуранткою бази Миротворець.^[22]

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

   d:Track:Q37312
2. Указ Президента Российской Федерации от 07.12.2020 № 755 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
3. Зірка "Сватів" Железняк спантеличила привітанням Путіна і нарвалася на хейт українців
4. Z-падение Эрнста, Преснякова, Гагариной. Как знаменитости оказались за войну?
5. Зірка "Сватів" видала маячню про Зеленського: "Несе зло"
6. Центр «Миротворець»: Железняк Олеся Володимирівна
7. Биография Олеси Железняк. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
8. ЖЕЛЕЗНЯК Олеся Владимировна [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] на сайте rusactors.ru
9. «Варвар и еретик». Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 2 лютого 2022.
10. Олеся Железняк назвала сына Прохором. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
11. Олеся Железняк снова беременна. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
12. Олеся Железняк назвала новорожденного сына Фомой (рос.). Комсомольская правда в Украине. 4.12.2013. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
13. Судьба человека / Телеканал «Россия 1». m.russia.tv (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
14. «Ленком» влез в кредит. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
15. «Трактирщица» [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] Архів вистав «НТП».
16. «Боинг-Боинг» [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] Архів вистав «НТП».
17. «Жестокие танцы» [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] Архів вистав «НТП».
18. 2 серия «Осторожно, Задов! Ограбление». Дмитро Нагієв. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 2 лютого 2022.
19. Олеся Железняк: Важно взять зрительный зал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
20. Указ Президента Российской Федерации от 07.12.2020 № 755 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
21. Премия "Хрустальная Турандот" назвала лауреатов двух сезонов. Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 21 червня 2021.
22. FBI. Железняк Олеся Владимировна. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 16 березня 2023.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Олеся Желєзняк на сайті Ленкома [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Железняк Олеся Володимирівна на сайті IMDb (англ.)