Жадовська Юлія Валер'янівна

Жадо́вська Юлія Валер'янівна (нар. 29 квітня (11 липня) 1824(18240711), село Суботіно Ярославської губернії — 28 липня (9 серпня) 1883, село Толстиково Костромської губернії) — російська письменниця. З Жадовською був знайомий Т. Шевченко.

Жадовська Юлія Валер'янівна
рос. Жадовская Юлия Валериановна
Ю. Жадовська. Портрет роботи М. Лаврова, 1845.
Народилася	29 червня (11 липня) 1824[1][2]  Любимський повіт, Ярославська губернія, Російська імперія
Померла	28 липня (9 серпня) 1883[2] (59 років)  Толстиково (Костромська область), Buysky Uyezdd, Костромська губернія, Російська імперія[1][2]
Країна	Російська імперія
Діяльність	поетеса
Сфера роботи	література[3], поезія[3] і перекладацтво[d][3]
Мова творів	російська
Батько	невідомо[1]
Мати	невідомо[1]
Брати, сестри	Q4177849?
Автограф
Жадовська Юлія Валер'янівна у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народилася з вадами рук — без кисті на лівій руці і лише з трьома пальцями на правій руці. Рано втратила матір, виховувалася у бабці, потім у тітки А. Корнилової, що любила літературу і друкувала свої статті й вірші у російських виданнях 20- років 19 століття. Потім виховувалася у пансіоні Прибиткової в Костромі, де успіхами у словесності звернула на себе увагу П. Перевлесського, що викладав цей предмет.

Вони планували одружитися, однак батько Жадовської не дозволив їй одружитися з колишнім семінаристом. Жадовська переїхала до батька у Ярославль, де їй доводилося навчатися тайкома від нього. Дізнавшись про її поетичні спроби, батько відвіз Жадовську у Москву і Петербург, де вона познайомилася з багатьма письменниками і видавцями. 1846 року Жадовська видала свої вірші, які зробили її відомою у літературних колах.

1862 року вона одружлася з літнім доктором К. Севеним аби позбутися опіки свого батька. У 1860-х роках, після виходу кількох прозових творів, що не мали успіху, Жадовська припинла літературну діяльність.

Тарас Шевченко познайомився з Жадовською у графині Анастасії Толстої, слухав її вірші. Шевченко зробив запис у «Щоденнику» за 13.IV 1858 стосовно цієї зустрічі: «Слушал стихотворения Юлии Жадовской. Жалкая, бедная девушка»^[4].

Вірші Ю. Жадовської українською перекладав П. Грабовський.