Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Амха́рська мо́ва (амх. አማርኛ) — мова амхарців, державна мова Ефіопії. Амхарська мова є однією із семітських мов.
Амхарська мова | |
---|---|
አማርኛ Амариння | |
Поширена в | Ефіопія, Ізраїль, Північна Америка, Еритрея |
Регіон | Африка |
Носії | 27 млн |
Писемність | ефіопське письмо |
Класифікація | Афро-Азійські мови |
Офіційний статус | |
Державна | Ефіопія |
Коди мови | |
ISO 639-1 | am |
ISO 639-2 | amh |
ISO 639-3 | amh |
Мова є рідною для амхарців, а також служить лінгва франка для інших груп населення, які проживають у великих містах Ефіопії[1].
Ця мова є робочою мовою Ефіопії, а також робочою мовою кількох штатів Ефіопської федеративної системи[2]. З 31 800 000 носіїв рідної мови станом на 2018 рік, плюс ще 25 100 000 носіїв як другої мови, амхарська мова є другою за поширеністю рідною мовою Ефіопії (після оромо), але найпоширенішою з погляду загальної кількості мовців. Це також друга за поширеністю семітська мова у світі (після арабської)[3][4].
Амхарське письмо пишеться зліва направо за допомогою системи, яка виросла з писемності Geʽez. Система письма в ефіопських семітських мовах називається фідал (ፊደል). Fidäl означає «писемність», «алфавіт», «буква» або «символ». Систему письма також називають абугідою (አቡጊዳ), від перших чотирьох символів; від цього походить сучасний термін абугіда[5].
Не існує загальноприйнятого способу романізації амхарської мови на латинське письмо. Приклади амхарської мови в розділах нижче використовують одну систему, поширену серед лінгвістів, які спеціалізуються на ефіопських семітських мовах.
Перший дослідник — німецький вчений Гіоб Лудольф.
Губні | Зубні | Пом'якшено-альвеолярні | М'якопіднебінний | Гортанний | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Проривний | Глухі | p | t | k | ʔ (ʾ) | |
Дзвінкі | b | d | g | |||
Ізбачайніці | pʼ (p', p̣) | tʼ (t', ṭ) | kʼ (q, ḳ) | |||
Африкативні | Глухі | ʧ (č) | ||||
Дзвінкі | ʤ (ǧ) | |||||
Ізбачайніці | ʧʼ (č', č̣) | |||||
Фрикативні | Глухі | f | s | ʃ (š) | h | |
Дзвінкі | z | ʒ (ž) | ||||
Ізбачайніці | sʼ (s', ṣ) | |||||
Носові | m | n | ɲ (ñ) | |||
Плавні | w | l | j (y) | |||
Дрижачі | r |
Підйом/ряд | Передній | Середній | Задній |
---|---|---|---|
Високий | i | ɨ (ə) | u |
Середній | e | ə (ä) | o |
Низький | a |
Амхарська мова використовує письмо Геез (амх. ግዕዝ, Gəʿəz, ефіопське письмо).
ä | u | i | a | e | ə | o | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
h | ሀ | ሁ | ሂ | ሃ | ሄ | ህ | ሆ |
l | ለ | ሉ | ሊ | ላ | ሌ | ል | ሎ |
h | ሐ | ሑ | ሒ | ሓ | ሔ | ሕ | ሖ |
m | መ | ሙ | ሚ | ማ | ሜ | ም | ሞ |
s | ሠ | ሡ | ሢ | ሣ | ሤ | ሥ | ሦ |
r | ረ | ሩ | ሪ | ራ | ሬ | ር | ሮ |
s | ሰ | ሱ | ሲ | ሳ | ሴ | ስ | ሶ |
š | ሸ | ሹ | ሺ | ሻ | ሼ | ሽ | ሾ |
q | ቀ | ቁ | ቂ | ቃ | ቄ | ቅ | ቆ |
b | በ | ቡ | ቢ | ባ | ቤ | ብ | ቦ |
t | ተ | ቱ | ቲ | ታ | ቴ | ት | ቶ |
č | ቸ | ቹ | ቺ | ቻ | ቼ | ች | ቾ |
h | ኀ | ኁ | ኂ | ኃ | ኄ | ኅ | ኆ |
n | ነ | ኑ | ኒ | ና | ኔ | ን | ኖ |
ñ | ኘ | ኙ | ኚ | ኛ | ኜ | ኝ | ኞ |
ʾ | አ | ኡ | ኢ | ኣ | ኤ | እ | ኦ |
k | ከ | ኩ | ኪ | ካ | ኬ | ክ | ኮ |
h | ኸ | ኹ | ኺ | ኻ | ኼ | ኽ | ኾ |
w | ወ | ዉ | ዊ | ዋ | ዌ | ው | ዎ |
ʾ | ዐ | ዑ | ዒ | ዓ | ዔ | ዕ | ዖ |
z | ዘ | ዙ | ዚ | ዛ | ዜ | ዝ | ዞ |
ž | ዠ | ዡ | ዢ | ዣ | ዤ | ዥ | ዦ |
y | የ | ዩ | ዪ | ያ | ዬ | ይ | ዮ |
d | ደ | ዱ | ዲ | ዳ | ዴ | ድ | ዶ |
ǧ | ጀ | ጁ | ጂ | ጃ | ጄ | ጅ | ጆ |
g | ገ | ጉ | ጊ | ጋ | ጌ | ግ | ጎ |
t' | ጠ | ጡ | ጢ | ጣ | ጤ | ጥ | ጦ |
č' | ጨ | ጩ | ጪ | ጫ | ጬ | ጭ | ጮ |
p' | ጰ | ጱ | ጲ | ጳ | ጴ | ጵ | ጶ |
s' | ጸ | ጹ | ጺ | ጻ | ጼ | ጽ | ጾ |
s' | ፀ | ፁ | ፂ | ፃ | ፄ | ፅ | ፆ |
f | ፈ | ፉ | ፊ | ፋ | ፌ | ፍ | ፎ |
p | ፐ | ፑ | ፒ | ፓ | ፔ | ፕ | ፖ |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.