Remove ads
словник, що містить інформацію про історію окремих слів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Етимологі́чний словни́к — словник, який містить відомості про етимологію слів однієї мови або групи чи сім'ї споріднених мов[1]. Великі тлумачні словники також можуть містити стислу інформацію про етимологію (істинне значення) слів.
Оскільки походження багатьох слів не може бути однозначно визначене, то етимологічні словники фіксують різноманітні точки зору і містять посилання на відповідні джерела. Іншими словами, в етимологічних словниках аналізується і дискутується етимологія поміщених в них слів.
Деякі етимологічні словники включають інформацію про групи мов і містять реконструкцію словникового запасу прамови та її контактів з іншими реконструюємими прамовами.
Традиція складання етимологій окремих слів бере свій початок у давнині. Наприклад на древньому сході це «Нірукта» (санскр. िनरुक्त) Яськи (прибл. VI—V століття до н. е.) для санскриту, або напрям традиційної граматики арабської мови «аль-іштікак» (араб. الاشتقاق). У західній традиції такі зачатки етимологічних вишукувань для грецької мови припадають на IV століття до н. е. (діалог Платона «Кратил»), однак великі етимології грецького складені за алфавітом з'являються не раніше лексикографічних праць Константинопольського Патріарха Фотія I (прибл. 822—896), що стали основою для таких зводів, як «Etymologicum Genuinum» (2-га пол. IX століття), «Etymologicum Parvum» (IX століття), «Etymologicum Gudianum» (XI століття), «Etymologicum Symeonis» (1-ша пол. XII століття), «Etymologicum Magnum» (прибл. 1150 року).
Етимологічні словники в сучасному розумінні цього слова з'явилися лише наприкінці XVIII ст. Їх попередниками в XVII віці були «Етімологікум латинської мови [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]» (лат. Etymologicon linguae latinae: praefigitur ejusdem de literarum permutatione tractatus) Воссіуса (Амстердам, 1662 рік), «Етімологікон англійської мови» (лат. Etymologicon Linguae Anglicanae: Seu Explicatio Vocum Anglicarum Etymologica Ex Proprils Fontibus Scil. Ex Linguis Duodecim) Стефана Скіннера (Лондон, 1671 рік). Після встановлення в XIX віці законів регулярних звукових і мовних змін складання етимологічних словників стало однією з важливих задач фахівців, що працюють в області порівняльно-історичного мовознавства.
У квантитативній лінгвістиці висунуто припущення, що процеси росту в мові, що слідують так званому Закону Піотровського, відповідають моделям зростання в інших наукових дисциплінах. Систематична оцінка етимологічних словників, підрахунок кількості новостворюваних слів, а також кількості слів запозичених з інших мов, дають можливість для перевірки цієї гіпотези. Такі дослідження були проведені з успіхом у різних етимологічних словниках німецької мови, особливо для запозичень[2][3][4][5].
Попов Г. В. Этимологический словарь якутского языка. В 3 ч. — Часть 1, А-Дь = Саха тылын этимологичаскай тылдьыта. 1 чааха, А-Дь. — Новосибирск: Наука, 2003—. — 178 с. (Видана ч. 1)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.