Естер Дюфло

Естер Дюфло (фр. Esther Duflo, нар. 25 жовтня 1972(19721025)) — французько-американська економістка, професорка Массачусетського технологічного інституту (США).

Естер Дюфло
фр. Esther Duflo
Народилася	25 жовтня 1972(1972-10-25)[1] (52 роки)  Париж, Франція
Країна	Франція  США[2]
Діяльність	економістка, викладачка університету, дослідниця
Галузь	економіка розвитку
Alma mater	Вища нормальна школа[3], Массачусетський технологічний інститут, ліцей Генріха IV, Вища школа соціальних наук і PSEd
Науковий ступінь	докторський ступінь
Науковий керівник	Абхіджит Банерджі і Джошуа Ангріст
Знання мов	французька[4] і англійська
Заклад	Массачусетський технологічний інститут і Колеж де Франс
Членство	French Academy of Technologiesd, Американська академія мистецтв і наук, conseil scientifique de l'Éducation nationaled[5], Національна академія наук США і Економетричне товариство[6]
Посада	голова[7]
Батько	Michel Duflod
У шлюбі з	Абхіджит Банерджі
Нагороди	бронзова медаль Національного центру наукових досліджень (2005) Sloan Fellowshipd (2002) Elaine Bennett Research Prized (2002) Найкращий молодий економіст Франціїd (2005) стипендія МакАртура (2009) медаль Джона Бейтса Кларка (2010) член Економетричного товариства[d] (2010) Calvó-Armengol International Prized (2010) почесний доктор Католицького університету Лувенаd (2010) CNRS innovation medald (2011) John von Neumann Awardd (2013) премія Дена Девідаd (2013) honorary doctor of the Yale Universityd (2013) Albert O. Hirschman Prized (2014) Infosys Prized (2014) премія Ерни Гамбургер (2014) honorary degree of HEC Parisd (2015) honorary doctor of Erasmus University Rotterdamd (2019) почесний доктор Льєзького університетуd (2023) Член Британської академії Член Американської академії мистецтв і наук
IMDb	ID 4880811
Сайт	economics.mit.edu/people/faculty/esther-duflo
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Батько — професор математики Мішель Дюфло^[en].

У старших класах школи вивчала російську мову. В 1993 році провела 10 місяців у Москві, викладала французьку мову і працювала над магістерською роботою. Одночасно працювала науковим асистентом французького економіста, пов'язаного з Банком Росії, і американського економічного радника Джеффрі Сакса^[8]. В 1994 році здобула ступінь магістра у Вищій нормальній школі у галузі історії та економіки з дисертацією з історії першої п'ятирічки в Радянському Союзі. В 1999 здобула ступінь доктора в Массачусетському технологічному інституті.

Нагороди та визнання

• 2003: Премія Елейн Бенетт за дослідження
• 2005: Премія найкращому молодому економісту Франції^[en][9]
• 2005: Бронзова медаль Національного центру наукових досліджень (CNRS)
• 2005: Міжнародна премія Кавло-Арменголя^[en]
• 2009: Стипендія Мак-Артура
• 2009: член Американської академії мистецтв і наук
• 2010: Медаль Джона Бейтса Кларка за роботу над польовими експериментами, які порівнюють ефективність заходів економічної політики
• 2010: Почесний доктор Левенського католицького університету
• 2011: Медаль інновацій CNRS
• 2011: David N. Kershaw Award der APPAM
• 2011: Премія Томаса Шеллінга Школи управління імені Джона Ф. Кеннеді
• 2014: Albert-O.-Hirschman-Preis des Social Science Research Councils^[10]
• 2015: Премія принцеси Астурійської^[11]
• 2015: Премія Берлінського наукового центру з соціальних досліджень
• 2016: член-кореспондент Британської академії^[12].
• 2017: член Національної академії наук США^[13]
• 2019: Премія імені Нобеля з економіки^[14].

Доробок

• mit Rema Hanna: Monitoring works. Getting teachers to come to school. CEPR, London 2006.
• mit Abhijit Banerjee: Aging and death under a dollar a day. NBER, Cambridge, Mass. 2007.
• mit Marianne Bertrand, Sendhil Mullainathan: How Much Should We Trust Differences-in-Differences Estimates, Quarterly Journal of Economics, Band 119, 2004, S. 249—275
• Giving credit where it is due. In: The journal of economic perspectives. A journal of the AEA. Band 24 (2010), ISSN 0895-3309, S. 61–80.
• Requiescat in pace? The consequences of high-priced funerals in South Africa. In: David A. Wise (Hrsg.): Explorations in the economics of aging. University Press, Chicago, Ill. 2011, ISBN 978-0-226-90337-8, S. 351—373.
• mit Abhijit Banerjee: Poor Economics. A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Poverty PublicAffairs, New York 2011, ISBN 978-1-58648-798-0.
  • deutsche Ausgabe: Poor Economics: Plädoyer für ein neues Verständnis von Armut. ISBN 978-3-8135-0493-4.
• Is decentralized iron fortification a feasible option to fight anemia among the poorest? In: David A. Wise (Hrsg.): Explorations in the economics of aging. University Press, Chicago, Ill. 2011, ISBN 978-0-226-90337-8, S. 317—344.
• Interview [Архівовано 28 жовтня 2019 у Wayback Machine.] der Zeit mit Banerjee und Duflo, 2011
• mit Abhijit V. Banerjee: Poor Economics. Barefoot Hedge-Fund Managers, DIY Doctors and the Surprising Truth about Life on Less than 1 $ a Day. Penguin Books, London 2012, ISBN 978-0-7181-9366-9.
• Kampf gegen die Armut. Aus dem Französischen von Andrea Hemminger. Suhrkamp Verlag, Berlin 2013. ISBN 978-3-518-29664-6.