Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ

Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ (нім. Ernst Seidler von Feuchtenegg; 5 червня 1862, Швехат, Австрійська імперія — 23 грудня 1931, Відень, Австрія) — австро-угорський державний діяч, юрист. Міністр-президент Цислейтанії (1917-1918).

Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ нім. Ernst Seidler von Feuchtenegg
Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ
Прапор Міністр-президент Цислейтанії
24 червня 1917 — 26 липня 1918
Попередник:	Генріх Карл Клам-Мартініц
Спадкоємець:	Макс Ґусарек фон Ґейнлейн
Народження:	5 червня 1862(1862-06-05) Швехат, Він-Умгебунг, Нижня Австрія, Австрія[1]
Смерть:	23 січня 1931(1931-01-23) (68 років) Відень, Перша Австрійська Республіка[1]
Країна:	Австрія
Освіта:	Віденський університет
Батько:	Штефан Зайдлер
Діти:	Alma Seidlerd[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї судді Штефана Зайдлера в Швехаті (Нижня Австрія). Навчався на юриста у Віденському університеті, в 1887 отримав вчений ступінь доктора юридичних наук. Поступив на державну службу, з 1900 працював в Міністерстві землеробства. У 1901 захистив дисертацію і отримав габілітацію в Віденському університеті. З 1906 викладав у Вищій школі природних ресурсів. З 1908 — радник, а потім керівник секції в Міністерстві землеробства. У 1916 удостоєний лицарського звання.

1 червня — 23 липня 1917 займав пост міністра землеробства в кабінеті Генріха Клам-Мартініца. Після відставки останнього, Карл I призначив Зайдлера, незважаючи на його політичну недосвідченість, міністр-президентом Цислейтанії. На посту Зайдлер намагався реалізувати ідею конституційної реформи, яка повинна була б дати автономію народам, що входили до складу Австрії і зберегти їх в складі імперії. Внаслідок чого вступив в конфлікт з австро-угорським міністром закордонних справ Оттокаром фон Черніним. Вважав за можливе об'єднання Боснії з Хорватією і Далмацією (але виключав приєднання до цього проекту території, населеної словенцями).

Робив спроби примирити з габсбурзькою монархією керівників чеського національного руху, планував реформу державного управління в Богемії і Моравії. Нездатність Зайдера вирішити продовольчу кризу (яка тривала незважаючи на висновок Брест-Литовського миру з Україною і передбачала поставки значних обсягів продуктів харчування), передача УНР частини Підляшшя з центром в Холмі, призвели до втрати урядом підтримки і падіння кабінету.

Після війни працював в промисловості, банківській сфері, вів наукову роботу.

Батько акторки Альми Зайдлер. Його син Ернст (1888-1958) займав пост генерального директора Австрійських залізниць.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117464929 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Joham A. Leoben - Straßennamen mit Geschichte — Leoben: Leoben, 2015. — ISBN 978-3-9504139-0-8

   d:Track:Q21849476d:Track:Q21849466d:Track:Q485294

Джерела

• Christine Kosnetter: Ministerpräsident Dr. Ernst Ritter v. Seidler. Ungedruckte Dissertation Wien 1965.
• Peter Broucek: Seidler von Feuchtenegg Ernst. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 12, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 2005, ISBN 3-7001-3580-7.
• Miklós Komjáthy: Protokolle des Gemeinsamen Ministerrates der Österreichisch-Ungarischen Monarchie (1914—1918). Budapest 1966.
• Helmut Rumpler: Die Sixtusaktion und das Völkermanifest Kaiser Karls. Zur Strukturkrise des Habsburgerreiches 1917/18. In: Karl Bosl (Hrsg.): Versailles — St.Germain — Trianon. Umbruch in Europa vor fünfzig Jahren. Oldenburg/München/Wien 1971.