Ернст Баркманн

Ернст Баркманн (нім. Ernst Barkmann; 25 серпня 1919, Кісдорф — 27 червня 2009, Кісдорф) — німецький танкіст, обершарфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Ернст Баркманн
нім. Ernst Barkmann
Народився	25 серпня 1919(1919-08-25) Кісдорф, Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	27 червня 2009(2009-06-27)[1] (89 років) Кісдорф, Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1936
Посада	мер міста
Військове звання	Обершарфюрер
Партія	Вільна демократична партія
Автограф
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в золоті Почесний кут старих бійців Штурмовий піхотний знак в сріблі Штурмовий піхотний знак в бронзі Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

1 квітня 1936 року поступив на службу добровольцем в 9-ту роту 3-го батальйону полку СС «Германія». 31 липня 1937 року переведений кулеметником в гарнізон СС у Радольфцеллі. Учасник Польської і Французької кампаній, а також боїв на радянсько-німецькому фронті. 23 липня 1941 року був важко поранений. В кінці 1942 року призначений командиром танку в 4-й роті 2-го танкового полку СС «Дас Райх» 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх». Учасник боїв під Курськом і Харковом, у Нормандії та Арденнського наступу. 27 липня 1944 року відзначився, знищивши декілька американських танків. Використаний ним маневр став відомий як «Кут Баркманна». В кінці війни потрапив у британський полон.

Після звільнення став головою добровольчої пожежної служби Кісдорфа і місцевим політиком, спочатку від ВДП, а потім від ХДС. В 1950-х роках вступив у Товариство кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста. З 1976 по 1994 рік — бургомістр Кісдорфа. Одержав звання «почесного бургомістра».

Звання

• Штурмманн СС (1 червня 1940)
• Роттенфюрер СС (1 липня 1941)
• Унтершарфюрер СС (1 вересня 1943)
• Обершарфюрер СС (31 серпня 1944)

Нагороди

• Почесний кут старих бійців
• Медаль «За вислугу років у СС» 3-го і 4-го ступеня (8 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (14 липня 1941)
  • 1-го класу (1 або 8 серпня 1944)
• Штурмовий піхотний знак
  • в бронзі (19 липня 1941)
  • в сріблі (18 лютого 1942)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (1 вересня 1941)
  • в сріблі (15 вересня 1944)
  • в золоті (25 січня 1945)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі «50»
• Лицарський хрест Залізного хреста (27 серпня 1944)

Література

• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 202.

• John Restayn: Panzer in der Normandie. Die Hinterhalt-Taktik des SS-Unterscharführers Ernst Barkmann. In: DMZ Zeitgeschichte 6, 2013, S. 9

Примітки

1. http://saladeguerra.blogspot.com/2009/07/nota-de-falecimento-ernst-barkmann.html