Ернест Наґель

Ернест Наґель (англ. Ernest Nagel; 1901, Нейштадтль, Австро-Угорщина (нині Нове-Мєсто, Словаччина) — 1985, Нью-Йорк, США) — чесько-американський філософ науки. Разом з Р. Карнапом, Г. Рейхенбахом і К. Г. Гемпелем вважається однією з найбільших фігур в русі логічного позитивізму.

Ернест Наґель
Народився	16 листопада 1901(1901-11-16)[1][2][…]  Нове Место-над-Вагом, Тренчинський край, Словаччина
Помер	20 вересня 1985(1985-09-20)[1][2][…] (83 роки)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3]
Країна	США
Діяльність	філософ, викладач університету
Alma mater	Колумбійський університет[4] і Сіті Коледж[4]
Науковий керівник	Morris Raphael Cohend
Знання мов	англійська[5][6]
Заклад	Колумбійський університет[4] і Сіті Коледж[4]
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1934) почесний член Комітету скептичних розслідуваньd Carus Lecturesd (1963)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нагель.

Розробив концепцію так званого «контекстуального натуралізму», близьку до матеріалізму, але з рядом положень в дусі неопозитивізму і прагматизму.

Автор ряду праць з логіки та методології науки, в тому числі «Введення в логіку і науковий метод» (An introduction to logic and scientific method, 1934; спільно з М. Р. Коеном), «Логіка без метафізики» (Logic without metaphysics, 1956), «Докази Геделя» (Gödel's Proof,), у співавторстві з Джеймсом Ньюменом (1958), «Структура науки» (The Structure of Science, 1961).